Механіка душі: як годинникар із Луцька повертає час до життя (Відео)

Скільки полагодив за життя годинників — не рахував. Але знає про них усе до деталей.

Суспільному 64-річний майстер розповів: годинники — поза модою, їх треба не лише носити, а й правильно доглядати. Тоді вони будуть служити довго і не ламатися.

Годинникарем став випадково

Сергій Ушлов зізнається: професію годинникаря обрав випадково. Після закінчення школи планував поступати на інженера, здав один з екзаменів, але передумав і пішов навчатися на годинникового майстра. Тепер про це зовсім не шкодує.

«Це, будемо казати, моє життя, моє все. На роботу тягне, ходжу. Дуже задоволений. І без цієї професії на сьогодні я вже себе не уявляю», — каже лучанин. — Всі говорять, що це ювелірна робота. Але годинникар — це більш точна робота».

У 1980-му, після закінчення дворічного навчання, пішов працювати на заводі «Ремпобуттехніка». А у 1991 році вирішив стати підприємцем.

«Це було дуже ризиковано. Написав заяву в міську раду на підприємця і мені видали посвідчення підприємця. Я третій підприємець був в Луцьку», — пригадує майстер.

Найдорожчий годинник, який ремонтував, вартував понад 50000 доларів

Сергій Ушлов має п’ятий, найвищий розряд годинникаря. Працює у невеличкій майстерні в центрі міста. Ремонт кожного годинника пам'ятає до дрібниць.

«Більш як 50000 доларів — це один з найдорожчих годинників, який ремонтував. Це дуже давно було. До нього було проблемно дістати деталі. То він дуже довго ремонтувався і складно ремонтувався», — говорить годинникар.

Ремонт годинника — річ клопітка і точна. І час його лагодження, зі слів Сергія Ушлова, залежить від багатьох чинників.

«Буває треба і посидіти, і не завжди все гладко. Розбереш: а він не хоче ходити і шукаєш причину, — розповідає майстер. — Що найскладніше? Треба бути уважним і мати терпіння. Також вміти спілкуватися з людьми, бо трапляються люди з різними життєвими проблемами».

«Зупинити час неможливо, але можна повернутися в минуле і мріяти про майбутнє»

Сергій Ушлов твердить: годинники — поза модою. Хоча нині це не лише аксесуар чи необхідна річ, а й ознака статусу.

«Кажуть, що годинники неактуальні, що є телефони і все. Це неправда. Мода міняється. Зараз смартгодинники, сучасні годинники. Я вважаю, що це данина моді. А годинник механічний чи кварцевий: він є, був і буде. Він престижний», — каже годинникар.

На ремонт приносять годинники не лише лучани. Їх надсилають з усієї Волині, Києва та Львова. Побільшало запитів й від військових, годинники яким Сергій Ушлов ремонтує безплатно.

«Є такі годинники, що там і болото, і згустки крові є, — говорить майстер. — Приємно, коли тобі приносять полому зіпсовану річ, ти її реставруєш, реанімуєш і відновлюєш, і вона, як жива, ходить і тікає».

Професію, яка стала справою життя, лучанин покидати не збирається: «В професії, якщо Бог дасть сили, здоров'я, бо зір вже погіршується, думаю трошки попрацювати. Може ще з п'ять років, щоб був вже ювілей. Зупинити час неможливо, але можна повернутися в минуле і мріяти про майбутнє».

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Скільки переселенців в обласному центрі Волині зголосилися на курс з вивчення української мови.