Отримав глибоке задоволення, прочитавши монографію професора Михайла Кучинка «Історія населення Західної Волині, Холмщини та Підляшшя в Х—ХІV століттях» (Луцьк, 2009)...
Отримав глибоке задоволення, прочитавши монографію професора Михайла Кучинка «Історія населення Західної Волині, Холмщини та Підляшшя в Х—ХІV століттях» (Луцьк, 2009).
У ній на основі писемних, етнографічних, топонімічних, археологічних джерел охарактеризовано розвиток міст, городищ, селищ, житлового, господарського, культового будівництва, архітектури, сільського господарства, ремесел, торгівлі, військової справи. Автор ґрунтовно висвітлює питання суспільних відносин, побуту феодалів і рядового люду, релігійних вірувань, писемності, прикладного мистецтва, а також етнокультурні процеси та етноплемінні взаємини. Мовиться тут і про військово-політичну історію княжої доби. Щоправда, допущено деякі неточності, зокрема у визначенні етноцидної акції «Вісла» (стаття С. Ященко), а також частина українських топонімів чомусь подається польською мовою (Влодава — треба Володава, Томашув — Томашів, Поболовіце — Поболовичі, Грудек — Городок та ін.). Прикро, що археологічні дослідження на Холмщині, Підляшші та інших етнічних українських землях, які нині належать Польщі, не проводяться спільно польськими і українськими археологами. Це сприяло б об’єктивному висвітленню історичної минувшини історіографією обох держав, зазначає голова Волинського товариства «Холмщина» Микола Онуфрійчук.
