На околиці райцентру, у кінці вулиці Богдана Хмельницького, виріс новий храм. Спорудили церкву в досить короткий термін і назвали її в ім’я Амфілохія Почаївського, великомученика, який молитвою зцілював людей...
На околиці райцентру, у кінці вулиці Богдана Хмельницького, виріс новий храм. Спорудили церкву в досить короткий термін і назвали її в ім’я Амфілохія Почаївського, великомученика, який молитвою зцілював людей.
На урочистості з нагоди відкриття і освячення храму зібралося багато людей, в тому числі й із навколишніх сіл, а також священики Ратнівського і Гірниківського благочиння. Радість прихожан розділив і владика Никодим, єпископ Володимир-Волинський та Ковельський. Він, відслуживши службу Божу, освятив церкву, а також подякував усім, хто брав участь у її будівництві. Особливо — отцю Анатолію Гурському, який одночасно будував два храми: і в Сільцях, і в Ратному. Єпископ Никодим за заслуги перед УПЦ вручив нагороди меценатам, жертводавцям та будівничим. Зокрема, медаллю Рівноапостольного князя Володимира відзначені голова райдержадміністрації Адам Харлампович та директор Ратнівського міжгосподарського спеціалізованого лісгоспу Володимир Корчицький. Прихожан із святом привітали також голова райдержадміністрації Адам Харлампович, заступник голови районної ради Василь Півень, радник голови обласної ради Микита Мазелюк та інші, повідомив наш власний кореспондент Іван Капітула.Витоки: щедрували, засівали, щастя-доленьки бажали Приємною несподіванкою розпочався для колективу редакції вчорашній робочий день. Привітати нас із «другим празником», зі «старим» Новим роком завітали члени клубу «Надвечір’я», що діє при Рожищенському районному територіальному центрі обслуговування пенсіонерів. І дарма, що всі учасники хору — люди пенсійного віку, сивочолі й обтяжені літами та клопотами. Голоси їхні звучали так молодо і святково, так зворушливо, що западали просто в душу. Ось уже другий рік керує цим колективом Анатолій Вольський, людина творча і невгамовна, талановитий самодіяльний композитор, автор пісенних збірок «Пісня повертається додому» й «Душі моєї трепетна струна...» Особливо ж зворушив нас своїм вітанням Євген Демков. Першого січня 2010 року виповнилося 55 років відтоді, як він є передплатником і читачем нашої газети. Євген Григорович запропонував у своєму вітанні-казці й своєрідний, кажучи сучасною мовою, «маркетинговий проект»: коли б кожен читач «Волині» на день народження чи з нагоди якогось свята, ювілею підніс своєму знайомому подарунок у вигляді передплатної квитанції на газету, то наскільки б зросла родина читачів-волинян, і не лише на Волині. Сам автор проекту вже почав його здійснювати, передплативши нашу газету своєму брату Михайлу, який проживає у м. Вінниці. Щиро дякуємо рожищенцям і за щедрівки, і за любов до газети!
