Саме таку містично-загадкову назву має нова книжка поезій Галини Зелінської, що побачила світ наприкінці минулого року у ВАТ «Волинська обласна друкарня»...
Саме таку містично-загадкову назву має нова книжка поезій Галини Зелінської, що побачила світ наприкінці минулого року у ВАТ «Волинська обласна друкарня».
Це вже друга збірка цікавої і самобутньої поетеси, яка живе у селі Суховоля Луцького району. Дехто вважає її дивачкою і людиною «незручною», бо Галина не вміє лукавити. Зате тонко відчуває слово й природу, порухи людської душі й уміє передати це у найнесподіваніших метафорах і образах. Засвідчила це уже своєю першою поетичною збіркою «Дике яблуко». Передмову до «Бенкету чаклунки» написав головний редактор журналу «Волинь» Анатолій Якубюк, який зазначив, що поетичний простір Галини Зелінської «характеризується вишуканістю, витонченістю і вибагливістю, наповнений експресіями, що проявляються у побутових реаліях, соціумних алюзіях, індивідуальних символах і експансивних асоціаціях». Варто зауважити, що книга є цікавою й складною і за структурно-жанровими формами: ронделі, рубаї, тріолети, поема, медитації однієї букви... Втім, як на мене, буває, що в погоні за формалістичними пошуками, намаганні здивувати інколи губиться думка. Та сприймання поезії, як відомо, — справа суто індивідуальна, мені ж перебування на «Бенкеті чаклунки» принесло задоволення.
