Сталеві воїни «Сталевої Сотки».
В планах медикині волинської бригади – відкрити реабілітаційний центр для побратимів
«Я медичний працівник. Захищати країну – мій обов'язок!»
В цивільному житті Юлія працювала асистентом стоматолога, паралельно навчаючись у виші.
Про це пише 100 окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ.
Здавалося б, престижна робота з можливістю кар’єрного зросту та професійного розвитку… Але мотивація та відчуття обов’язку взяли гору, тож, закінчивши бакалаврат, Юлія зібрала необхідні документи та в липні 2022 року вдягнула однострій.
«На той момент мені було 23 роки. Рідні до останнього моменту нічого не знали про моє рішення йти захищати країну. Коли вони про це дізналися, то були в шоці, але все ж підтримали мене», – розповідає Юлія.
Так, вже понад 2 роки дівчина обіймає посаду санітарного інструктора медичного пункту 1-го механізованого батальйону 100 омбр.
За три роки війни в професійній кар’єрі дівчини були різні моменти: радість й горе, емоційні піднесення та потрясіння… Також були й ті, які запам’ятаються на все життя.
«Був випадок, коли ми дистанційно надавали допомогу пораненому побратиму. Евакуювати його з поля бою на той момент було неможливо через масовані обстріли наших позицій з боку ворога. Але попри все, він проявив справжню жагу до життя, і згодом ми таки зуміли його врятувати. Це моменти, які важко передати словами: коли ти хвилюєшся за людину, допомагаєш їй вижити, і, зрештою, все вдається», – пригадує Юлія.
Робота медичного працівника, тим паче в зоні активних бойових дій, вимагає максимальної концентрації, адже від цього залежить життя бійців.
«Моя розрада та мотивація – це мої рідні, які підтримують та чекають вдома. Вони не дають мені впадати у відчай та змушують рухатися далі», – переконує медикиня.
Та й рухатися є куди, адже війна не припиняється. Втім і мотивації у нашої героїні теж чимало.
«Насправді, всі вже втомилися. Кожен з тих, хто зараз на «бойових» хоче будувати плани на майбутнє, але війна вносить свої корективи, тому ми маємо бути сильними, аби скоріше здобути Перемогу та повернутися додому», - говорить Юлія.
Після війни дівчина планує залишитися в медичній сфері та відкрити власний реабілітаційний центр, аби надавати допомогу пораненим військовослужбовцям, а ще створити сім’ю та… просто жити.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
Читайте також: У рідній громаді на Волині урочисто зустріли звільненого з полону Захисника (Відео).
