На Волині звільненого з полону захисника зустрічали усією громадою (Фото)

Захисник провів у російському полону 3,5 роки – з 13 квітня 2022 року до 25 серпня 2025 року. У центрі селища 30 вересня зібралися рідні, друзі, односельці та жителі громади.

Про це пише Суспільне.

Звільнений з полону боєць Андрій Ховтун подякував усім, хто сприяв його звільненню, окремо відзначивши рідних і друзів, чиї молитви й підтримка допомогли вистояти під час полону.

«Щиро дякую всім вам за цю теплу зустріч. Я очікував, що мене зустрінуть, але навіть уявити не міг, що настільки масштабно й щиро. Це велика підтримка для мене. Повірте, все у нас буде добре. Ми обов’язково переможемо, бо наша справа правильна», — розповів військовий.

Зі слів Андрія Ховтуна, у найважчі моменти його тримали думки про рідних. Особливим був день, коли він отримав перший лист від близьких і зрозумів, що вони знають про його долю. Це, зазначив військовий, додало сил. Першою емоцією після звільнення була радість.

«Це була радість. Радість від того, що я вдома. Найбільше хотів побачити дітей, дружину, маму й батьків. Саме за них я найбільше переживав», — зазначив захисник.

У неволі військовий почав писати вірші, щоб зайняти голову і не зламатися. Тоді він усе зберігав у пам’яті, а після повернення записав у блокнот і почав ділитися ними у соцмережах.

Волинянин Андрій Ховтун розповів: завжди вірив, що повернеться, інакше навіть не уявляв. Про обмін здогадувався, але до останнього не мав упевненості. Силу вистояти давало прагнення потрапити додому.

Секретар селищної ради Богдан Тимошук привітав військового хлібом на вишитому рушнику, поклав на плечі державний прапор і висловив слова вдячності за службу.

Люди зустрічали захисника обіймами, оплесками, квітами, плакатами з патріотичними гаслами та подарунками.

Його дружина Світлана розповіла про день, коли отримала звістку про зникнення чоловіка.

«Коли мій чоловік зник, на третій день мені подзвонили й повідомили, що він вважається зниклим безвісти. Згодом ми дізналися, що він у полоні: про це стало відомо після того, як у соцмережах з’явилися його фото. Спершу це було змонтоване відео, де не дуже чітко видно обличчя, але ми зрозуміли, що то він», — сказала волинянка.

Очікування з неволі тривало понад три роки. Зі слів Світлани, момент звістки про повернення був для неї шоком. На Андрія чекали вона, їхні двоє дітей батьки та всі рідні.

Мати захисника Світлана Йосипівна розповіла про довгі роки очікування та пошуку. Вона згадує, що першу новину про звільнення почула під час поїздки до Туреччини, де брала участь у мирній акції. Тоді відбулася зустріч з українськими дипломатами, і саме там вона дізналася, що син вільний.

«Емоції важко передати словами — я кричала від радості на весь Стамбул», — сказала волинянка.

Уже наступного дня вона зустрілася з Андрієм у госпіталі в Києві. Світлана Йосипівна додала: шлях до цієї зустрічі був складним. Всім, хто шукає і чекає рідних додому з неволі, волинянка радить молитися, стукати, і вірити.

Ірина Хвисючик

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ