У двох жовтневих матчах на рахунку дуету Руслан Маліновський і Олексій Гуцуляк – 5 голів із 7-ми збірної! А точні удари Владислава Велетня – ще попереду!
І хоч Маліновський і Гуцуляк зробили результат, ми кажемо «Слава!» Владиславу Велетню
На 88-ій хвилині матчу проти Ісландії на полі в складі «синьо-жовтих» вийшов футболіст, який брав участь у реальних бойових діях проти росіян
Владислав Велетень у перші дні повномасштабного вторгнення вступив у територіальну оборону Києва. Спочатку ніс службу в столиці, потім його підрозділ передислокували в район Краматорська.
На фронті він провів вісім місяців, два з них – на передовій. Демобілізувавшись, повернувся до футбольної діяльності, грав у ковалівському «Колосі». З літа цього року – в «Поліссі».
До збірної 23-річний Владислав Велетень (зріст – 176 см) був довикликаний після того, як отримав травму Віктор Циганков. Його основна позиція – правий вінгер.
Коли я повернувся із ЗСУ, у мене взагалі пропали нерви під час матчів.
– Хоч я й намагався підтримувати фізичний стан на передовій, але коли приїхав у «Колос», у мене, якщо не помиляюся, було 8 кг зайвої ваги, – розповів журналістам Владислав Велетень. – Але й був плюс: коли я повернувся із ЗСУ, у мене взагалі пропали нерви під час матчів. Не знаю, чому так. Я не пам’ятаю, коли я востаннє так, щоб нервував. Це було, напевно, коли я грав перші ігри за «Колос». До повномасштабної війни, коли дебютував в УПЛ – тоді, напевно, так, ніжки трусилися… А зараз моя мрія – закріпитися в основному складі національної збірної України.
Чудова мрія! Нехай вона збудеться!
Петро ПАС.
Зараз також читають: У неділю Тростянець на Волині відвідає багато жителів Рівненщини.
Пряма мова
Віталій КВАРЦЯНИЙ, голова Асоціації футболу Волині, ексголовний тренер і президент ФК «Волинь» (Луцьк), вважає, що капітан національної збірної України Микола Матвієнко не має грати в центрі захисту головної команди країни:
Не його це позиція – така моя думка, як тренера. Скільки разів він програвав боротьбу при стандартах, граючи за «Шахтар»? Не раз і не два. Він – хороший гравець, коли мова йде про організацію виходу з оборони в атаку, у підіграванні партнерам, але нам не потрібен диригент позаду.
В обороні Україні треба звір, міцний гравець, пітбуль! Який кусає, б’ється, у верховій боротьбі незламний, плече у плече може зіграти, а не хапати суперника за футболку.
Матвієнко не має грати центрального захисника в збірній. Не його це місце. В опорній зоні чи зліва в обороні на фланзі він був би куди кориснішим, як на мене…Але – результат на табло, яка критика Реброва може бути?
Який рахунок?
Відбір до Чемпіонат світу 2026. Група D.
3 тур
Ісландія – Україна – 3:5 (0:1 – Маліновський, 14 хв.; 1:1 – Еллертссон, 35; 1:2 – Гуцуляк, 45; 1:3 – Маліновський, 45+5; 2:3 – Гудмундссон, 59; 3:3 – Гудмундссон, 75; 3:4 – Калюжний, 85; 3:5 – Очеретько, 89).
Стадіон: «Лейгардальсведлюр» (Рейк'явік, Ісландія). Арбітр: Свен Яблонськи (Німеччина).
Україна: Трубін, Конопля, Забарний, Матвієнко, Миколенко, Калюжний, Малиновський (Бондаренко, 88 хв.), Гуцуляк (Велетень, 88), Шапаренко (Очеретько, 70), Судаков (Волошин, 39), Ванат (Довбик, 70). Тренер: Сергій Ребров.
Відеоогляд матчу тут – https://www.youtube.com/watch?v=ehhdeS6sqQA .
Результат іншого матчу групи D: Франція – Азербайджан – 3:0.
4 тур
Україна – Азербайджан – 2:1 (1:0 – Гуцуляк, 30 хв.: 1:1 – Миколенко, 45 + 3, автогол; 2:1 – Маліновський, 63).
Стадіон: «Краковія» (Краков, Польща). Арбітр: Себастьян Гісхамер (Австрія).
Україна: Трубін, Миколенко, Матвієнко, Забарний, Конопля (Михайліченко, 46), Волошин, Очеретько (Бондаренко, 71), Ярмолюк (Бондар, 85), Маліновський (Шапаренко, 71), Гуцуляк (Калюжний, 85), Довбик. Тренер: Сергій Ребров.
Відеоогляд матчу тут – https://www.youtube.com/watch?v=H-KxyyUI6qs .
Результат іншого матчу групи D: Ісландія – Франція – 2:2.
