рпц скасувала заповідь «не вбий»

19 листопада патріарх рпц кирило (в миру гундяєв), пояснив, коли й чому про христову заповідь «не вбивай» можна забути: «Коли зло забирає життя людей, коли ворог загрожує життю старих і малих, жінок і дітей, саме тоді бездіяльність є неприпустимою. У такому випадку саме непротивлення злу є пособництвом убивству», зазначає ukrinform.ua.

Того самого 19 листопада в результаті ракетної атаки на Тернопіль і влучання по житловому багатоповерховому будинку ракетою Х-101, запущеною з одного з російських стратегічних бомбардувальників-ракетоносців, загинули 34 особи. І саме «старі і малі, жінки і діти». Але, з огляду на слова кирила, це – літні люди, жінки та діти «ворогів», тому, мовляв, їх можна вбивати.

Від «жовтих» сторінок до кривавих

Загалом російське «міністерство православ’я» (як називають рпц) – це окрема велика сторінка війни росії проти України. Рік тому, в листопаді 2024–го, кирило офіційно пообіцяв росіянам вічне життя в разі загибелі в Україні і закликав молитися за путіна. У своїй книжці «За Русь Святу: патріотизм і віра» він закликав «мобілізувати» церкву разом із військовими і політичними силами росії, назвавши її «миролюбною країною» та підкресливши, що російський народ не прагне починати війни з іншими країнами. Однак, за його словами, «людство не здатне жити без воєн».

Тому під час бойових дій, на думку глави рпц, необхідно усунути «диявольські помисли» у свідомості людей, які не прагнуть «духовної єдності Святої Русі». Він підкреслив, що росія не приймає духовних цінностей тих, хто «претендує на світову владу», і стає «островом свободи» від «бісівщини».

Проте на війні проти «бісівщини» у гундяївських церковників трапляються проколи, які можуть скласти конкуренцію будь-яким світським «жовтим сторінкам». Наприклад, у липні минулого року широкого розголосу набула історія настоятеля православного храму Архангела Михаїла в Летові, протоєрея Дмитра Кувирталова. У березні 2023 року його відправили «в зону СВО» для «окормлення» (духовного наставництва) військовослужбовців. Там вартовий оглянув гаджети «святого отця», які той залишив у штабі. Виявилося, що протоєрей щонайменше у трьох чатах пересилав порнографічні знімки. Деякі з них йому надіслала за гроші 15-річна дівчина.

12 червня минулого року стало відомо про чергову постанову «міністерства православ’я»: «пацифізм несумісний із вченням православної церкви і в різні епохи був у єретичних доктринах». Про це йшлося в матеріалах засідання церковного суду, на якому розглядали висловлювання забороненого до служіння костромського священника Йоана Бурдіна, який виступив проти війни в Україні. Тобто рпц вже тоді (а не в листопаді 2025-го) юридично формалізувала порушення однієї з головних християнських заповідей: «не вбий».

Священник Василій Вирозуб розповів, що полонених «били й катували для розваги», він був свідком, як чоловікам «відрізали геніталії і рубали голови».

Загалом рпц на чолі зі своїм «патріархом війни» вже давно перетворилася на чергову путінську секту, основна місія якої – підтримувати стабільність його влади. Цього, до речі, не приховують і в самому московському патріархаті. У матеріалах справи Бурдіна церковний суд вивчив і його висловлювання, з яких (цитата) «видно його антиросійську політичну позицію, яку в нашій країні сприймають як неприйнятну». Суд вважає, що проповідь у березні 2022 року, де Бурдін заявив, що церква не може залишатися осторонь, коли одні християни вбивають інших, є «дискредитацією армії».

Особливого цинізму ця «миролюбність» рпц набуває у великі православні свята. У Великдень 2023 року Гундяєв звернувся до росіян і українців, особливо до тих, хто не з власної волі виявився залученим до цього конфлікту: «Ми повинні силою нашої молитви, добрими справами та нашим добрим цілепокладанням зробити все, щоб щонайшвидше цей конфлікт зупинився».

Того, що жоден українець із власної волі на війні не опинився, рпц, звісно, не обходить. Але нічого іншого очікувати від неї, яка благословляє тих, хто пише на снарядах «Христос воскрес!» та обстрілює ними українців у Великодні свята, вже не варто. Тому зло, яке почалося ще у 2022-му (нагадаємо, тоді напередодні світлого православного свята окупанти випустили по Одесі сім ракет. У підсумку лише в одній родині тоді водночас загинуло три покоління – тримісячна дівчинка, її мама і бабуся. Батько малечі вижив лише тому, що в цей час пішов у магазин за паскою), триває й надалі.

Коли рпц назве єретиком Ісуса Христа?

На особливу увагу заслуговує ставлення окупантів до священників на окупованих територіях. За даними «Харківської правозахисної групи», за час повномасштабного вторгнення в Україну було вбито щонайменше четверо священнослужителів, ще 20 зникли безвісти. Ось лише деякі з таких епізодів. Священники УГКЦ Іван Левицький і Богдан Гелет залишилися в Бердянську після його окупації, щоб продовжити службу. Восени того ж року їх заарештували за нібито знайдену у дворі церкви зброю. Священників звільнили лише наприкінці червня 2024 року в акції обміну.

У червні в окупованому у 2022 році Мелітополі розпочався суд над священником УПЦ із Токмака отцем Костянтином Максимовим. Він також був волонтером і їздив із гуманітарними місіями. Під час однієї з таких місій у 2023 році його заарештували і звинуватили у шпигунстві.

 Серед звільнених із полону – клірик Одеської єпархії ПЦУ і настоятель Свято-Троїцької парафії в Одесі Василій Вирозуб. Він був затриманий на дорозі до острова Зміїного, куди вирушив на другий день повномасштабного вторгнення. Після звільнення священник Вирозуб розповів, що полонених «били й катували для розваги», він був свідком, як чоловікам «відрізали геніталії і рубали голови».

У лютому минулого року окупанти затримали отця Степана Подольчака в селі Каланчак на окупованій частині Херсонщини. Чоловіка забрали на допит босого, з мішком на голові. Його побите тіло було знайдено на вулиці села 15 лютого.

Православні храми (та духовні споруди інших конфесій) для них уже давно є «законними цілями». Станом на початок листопада цього року внаслідок російської агресії в Україні повністю знищено або пошкоджено понад 700 культових споруд – церков, молитовних будинків, мечетей і синагог.

Тому насправді нічого нового 19 листопада 2025 року кирило не сказав. Лише вкотре підтвердив, що й так не було «секретом Полішинеля». Адже напередодні вже цьогорічного Різдва особисто кирило освятив натільні хрести та іконки для російських військових. На ланцюжках до них вигравірувані ініціали путіна, який пообіцяв «передати ці символи віри командувачам угруповань, які виконують особливо важливі завдання». Зокрема й щодо масового вбивства «старих і малих, жінок і дітей» в тому ж Тернополі.

Фактично рпц уже замінила християнство на «путініанство». Тому, з огляду на скасування заповіді «не вбий» та визначення «пацифізму як єретичної доктрини», залишилося тільки дочекатися, коли рпц назве єретиком уже Ісуса Христа. Решту всі вже бачили й чули. 

Макс МЕЛЬЦЕР, ukrinform.ua.

Читайте також: «На заході України депутатку та її дітей засудили на 15 років за роботу на ФСБ».