У Львові батьки стали донорами одразу двох органів для сина

Артурчик з Івано-Франківщини народився абсолютно здоровим хлопчиком, і ніщо не віщувало біди. Але вже у роки йому діагностували саркому малого тазу – вкрай агресивну злоякісну пухлину. Після тривалого і важкого лікування батьки з полегшенням почули, що рак відступив. Однак замість одужання в Артура почалися нові проблеми зі здоров'ям.

Про це пише Дитяча Лікарня Святого Миколая.

Лікарі виявили у хлопчика сечокам’яну хворобу. Та скільки не дробили камені, ті знову і знову з'являлися. Ба більше – попри процедури та терапію, з часом одна за одною відмовили обидві нирки. Хлопчику призначили діаліз. «Ми буквально виходжували Артура. У 7 років він важив лише 16 кілограмів. Йому часто ставало погано на гемодіалізі», — згадує Лілія Грицків, лікарка-нефрологиня Дитячої Лікарні Святого Миколая.

Лише розширене генетичне обстеження – аналізи відправили аж у Корею – дало відповідь на питання про природу ниркової недостатності. З'ясувалося, що в Артура первинна гіпероксалурія – рідкісна мутація, через яку печінка не виробляє фермент, що необхідний для правильного виведення оксалату. Той перетворювався в організмі дитини на оксалат кальцію – нерозчинну сіль, яка осідаючи в сечовивідних шляхах та нирках призводить до формування каменів. Такий агресивний перебіг сечокам'яної хвороби швидко знищив нирки хлопчика.

Єдиний шанс на порятунок Артурчика – це трансплантація обох органів: не лише нирки, а й печінки.

«Це був справжній виклик. Раніше в Україні нікому не проводили таку комбіновану родинну трансплантацію дитині з гіпероксалурією. Пересадити лише нирку було неможливо, бо першопричина була в печінці. Тож, щоб дати Артуру шанс на життя, довелося виконати трансплантацію обох органів, донорами яких стали його мама і тато», — розповідає Максим Овечко керівник Центру трансплантології Першого медоб’єднання Львова.

Лікарі працювали в 3 етапи. Спершу трансплантологічна бригада видалила непрацюючі нирки, адже там була інфекція, яку треба було подолати до наступних етапів. За місяць – виконали трансплантацію нирки від тата. Ще за 3 тижні – хлопчику пересадили частину маминої печінки. До останньої операції львівські медики залучили колег з Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова на чолі з Олександром Гриненком. Обидві пересадки минули успішно. Татова нирка та частина печінки мами запрацювали в тілі сина.

5 років боротьби, лікарень і невизначеності позаду. Сьогодні Артур нарешті набирає вагу, сміється і мріє про здійснення простих дитячих бажань, як-от вперше в житті випити солодкої газованки .

Бажаємо Артурчику міцного здоров'я та здійснення мрій! Команда урологів, нефрологів та трансплантологів зробили неймовірне – подарували шанс на життя маленькому українцю!

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Аварія на тепломережі залишила без опалення 5 будинків у Луцьку.