«Пишу Вам «від руки», бо маю до Вашого колективу і газети найкращі почуття за добротну пресу. Мало того, прошу родичів, щоб періодично висилали мені «Волинь» і читаю, згадуючи про Батьківщину». Так починається лист до редакції нашого земляка, уродженця с. Городок Луцького району, а нині мешканця Московської обл. (Росія) Юрія Фокіна...
«Пишу Вам «від руки», бо маю до Вашого колективу і газети найкращі почуття за добротну пресу. Мало того, прошу родичів, щоб періодично висилали мені «Волинь» і читаю, згадуючи про Батьківщину». Так починається лист до редакції нашого земляка, уродженця с. Городок Луцького району, а нині мешканця Московської обл. (Росія) Юрія Фокіна.
Юрій Миколайович — хірург-онколог, полковник медичної служби, доктор медичних наук, професор, автор понад 150 наукових праць і книг. У його листі — окрім пронизливих ноток ностальгії — теплі спогади про земляків, конструктивні пропозиції щодо співпраці, а ще — його книга «За веру, отечество, честь», присвячена військовим лікарям і священнослужителям, які віддали життя, виконуючи свій обов’язок під час збройних конфліктів на Північному Кавказі. Але докладніше про це — згодом. Сьогодні ж хочемо виконати синівське прохання: привітати із днем народження його маму Лідію Олексіївну, яка була іменинницею вчора, 17 березня. Юрій Фокін пише, що добрим подарунком для мами була б пісня у виконанні Алли Опейди «Нас весна не там зустріла». Ми ж вітаємо Лідію Олексіївну за посередництвом газети і зичимо їй міцного здоров’я, весняного настрою, й неповторної материнської радості, яка буває у мить, коли син стає на порозі рідної хати й мовить: «Здрастуй, рідна!».