У Луцьку литовці читали Лесю Українку українською

У кожного народу настає час, коли виникає потреба оглянутися назад, відчути причетність до тієї великої спадщини, яка залишилася нам від минулого, і запитати себе: «Хто ми такі є?» Дати відповідь на це запитання можливо, вивчаючи історію Батьківщини, свій рідний край, його минуле й сьогодення…

Своєрідним поштовхом до дізнання історичної спадщини України стало дійство, що відбулося у рамках заходів, приурочених 600-річчю з’їзду європейських монархів, який святкуватимемо у Луцьку, надіємося, уже мирного 2029 року.

З літами переконуюся, що пізнання історії ніколи не закінчується. Ось і нещодавно до глибини душі вразив музично-поетичний вечір, що відбувся у Волинському академічному обласному драмтеатрі імені Тараса Шевченка під назвою «Створення світів».

«Створення світів» – це міжнародний музично-поетичний проєкт, який об’єднав творчість української поетеси Лесі Українки (1871–1913) та литовського композитора й художника Мікалоюса Чюрльоніса (1875–1911). І хоча фактичного особистого знайомства чи листування між ними історично не зафіксовано, але на цій зустрічі аташе з питань культури посольства Литви в Україні Томас Іванаускас, розмовляючи українською мовою, озвучив легенду. Мовляв, Чюрльоніс та Леся Українка можливо і зустрічалися, бо коли Лесі було 12 років вона лікувалася у тих місцях, де проживав 7-річний Чюрльоніс. Хто знає! Історія пише, що в той час юний талант уже пізнав піаніно і дуже любив грати при відкритих вікнах, щоб слухали люди. Може дівчинка Леся десь там гуляла і чула музику…

Особливо символічно, що цей захід відбувся у Луцьку, в місті, яке готується до відзначення 600-річчя з’їзду європейських монархів. У одній з історичних довідок відомий вчитель-краєзнавець, засновник на той час Торчинського народного музею світлої пам’яті Григорій Гуртовий ще 20 років тому зазначав, чому саме з’їзд європейських государів 1429 року відбувся у Луцьку.

«Створення світів» – це міжнародний музично-поетичний проєкт, який об’єднав творчість української поетеси Лесі Українки (1871–1913) та литовського композитора й художника Мікалоюса Чюрльоніса (1875–1911). 

«Бо це місто практично було другою столицею тодішнього Великого князівства Литовського. Тут був величезний замок, розкішні палати князя литовського Вітовта. Недарма місто величали – Великий Лучеськ. Одного з ініціаторів з’їзду – Вітовта – супроводжували найзнатніші вельможі Литви: Радзивіли, Ольшанські та десятки інших… З’їзд європейських государів у Луцьку мав чималий вплив на подальші події в Європі. Тоді сюди приїхало втроє більше гостей, ніж на той час складало населення міста. Це була визначна подія. Дехто її називає народженням Європейського Союзу», – писав краєзнавець.

Музику Чюрльоніса виконували піаністи – подружжя Рокас Зубовас (правнук Чюрльоніса) та Соната Зубовене. Оригінальне поєднання музики й поетичного слова Лесі Українки з вуст акторки (напівукраїнки, напівлитовки) Крістіни Кісєльовайте не залишили байдужими глядачів.

На сцені – три актори, а таке тепле сприйняття, розуміння почути світ так, як його чули литовський та українська генії. Для нас це близько. Бо саме у свій час Леся Українка ламала стандарти, казала, що треба бути українцями, долати труднощі і через творчість висловлювати свою любов до України.

Виявляється, що цей проєкт був започаткований минулого року, зробивши 11 концертів по всій Україні. Але це були не всі міста, де хотіли побувати литовські митці. І цього року вони продовжили тур. А в Луцьку відбувся завершальний 15-ий концерт.

На дійстві зі словами вдячності виступили митрополит Луцький і Волинський Михаїл, чиновники міської і обласної влади.

Зокрема, владика сказав: «Поєднання українського та литовського мистецтв дає нам можливість дивитися на світле майбутнє Європи. Це означає, що ми разом, це як яскравий букет: ми квітуємо, ми дружні, бо об’єднує нас любов до життя, до людей, до Бога. Саме вона проявилася у литовського митця. Згадуючи Лесю Українку, ми теж не можемо її назвати одним словом, бо вона геніальна у багатьох напрямках. Пізнавши ці різні культури, ми ще більше дізнаємося один про одного і 600-річний ювілей відсвяткуємо як одна велика європейська сім’я». І насамкінець, уже спускаючись зі сцени, застеріг: «Не приведи, Боже, щоб довелося повертати ордени…».

Захід відбувся за ініціативи та сприяння почесного консульства Литовської республіки у місті Луцьку спільно з посольством Литовської республіки в Україні та Литовським інститутом культури.

Ніна КОСТРУБА

Читайте також: «Замість дитсадка – безпілотники: 26-річна волинянка вправно керує дронами на кордоні».