ВДЯЧНІСТЬ: воістину, не має меж людська доброта!
«Світ врятує людське милосердя», — переконує Людмила Олексіївна Якимюк, невтомний вчитель-трудівник ЗОШ № 16 м. Луцька, котра все своє життя присвятила освітянській ниві, на якій засівала зерна добра, мудрості та справедливості у маленькі дитячі душі, адже як за освітою, так і за покликанням є вчителем початкових класів...
«Світ врятує людське милосердя», — переконує Людмила Олексіївна Якимюк, невтомний вчитель-трудівник ЗОШ № 16 м. Луцька, котра все своє життя присвятила освітянській ниві, на якій засівала зерна добра, мудрості та справедливості у маленькі дитячі душі, адже як за освітою, так і за покликанням є вчителем початкових класів...
Педагога від Бога, Людмилу Олексіївну, спіткало велике горе — важка недуга прикувала її до ліжка, відтак вона змушена була залишити улюблену роботу. Але у боротьбі зі страшною хворобою вона не одна, позаяк її завжди підтримують сім’я, рідні та близькі люди. Лікування довготривале та дороговартісне, тому без сторонньої допомоги не обійтися.
За матеріальну та моральну підтримку Людмила Олексіївна висловлює найщирішу подяку всім людям, які не залишились байдужими до неї, а передусім — учителям початкових класів та всьому колективу ЗОШ № 16, колишнім колегам-пенсіонерам, священику Валерію Мучаку, учням 4-А та 8-Б класів ЗОШ № 16 та їхнім батькам, випускникам 2006 року.
До глибини душі Людмилу Олексіївну схвилював приїзд Надії Данилик, яка разом з Олесею Пасічник організувала збір значної суми коштів від однокурсників — випускників 1973 р. 4-А групи шкільного відділу Володимир-Волинського педучилища ім. А. Кримського. Приємно здивована вона і значною матеріальною допомогою із далекої Італії від куми Лариси Якимюк та подруги шкільних років односельчанки Віри Дмитрійчук, похресника Андрія Ікванського з Києва.
«Люди добрі! Нехай Бог повертає вам сторицею за щедрість та милосердя!»— звертається до них зі словами подяки Людмила Олексіївна.
Педагога від Бога, Людмилу Олексіївну, спіткало велике горе — важка недуга прикувала її до ліжка, відтак вона змушена була залишити улюблену роботу. Але у боротьбі зі страшною хворобою вона не одна, позаяк її завжди підтримують сім’я, рідні та близькі люди. Лікування довготривале та дороговартісне, тому без сторонньої допомоги не обійтися.
За матеріальну та моральну підтримку Людмила Олексіївна висловлює найщирішу подяку всім людям, які не залишились байдужими до неї, а передусім — учителям початкових класів та всьому колективу ЗОШ № 16, колишнім колегам-пенсіонерам, священику Валерію Мучаку, учням 4-А та 8-Б класів ЗОШ № 16 та їхнім батькам, випускникам 2006 року.
До глибини душі Людмилу Олексіївну схвилював приїзд Надії Данилик, яка разом з Олесею Пасічник організувала збір значної суми коштів від однокурсників — випускників 1973 р. 4-А групи шкільного відділу Володимир-Волинського педучилища ім. А. Кримського. Приємно здивована вона і значною матеріальною допомогою із далекої Італії від куми Лариси Якимюк та подруги шкільних років односельчанки Віри Дмитрійчук, похресника Андрія Ікванського з Києва.
«Люди добрі! Нехай Бог повертає вам сторицею за щедрість та милосердя!»— звертається до них зі словами подяки Людмила Олексіївна.