– У мого внука висипка, лікар запідозрила коросту. Але ж тепер не післявоєнний час. Ми живемо не бідно, у нас чистота, дитина кожен день хлюпається у ванні. Такий діагноз наша сім’я сприймає як насмішку, — поскаржилася лучанка, попросивши не називати її прізвища, бо, мовляв, соромно перед людьми
– У мого внука висипка, лікар запідозрила коросту. Але ж тепер не післявоєнний час. Ми живемо не бідно, у нас чистота, дитина кожен день хлюпається у ванні. Такий діагноз наша сім’я сприймає як насмішку, — поскаржилася лучанка, попросивши не називати її прізвища, бо, мовляв, соромно перед людьми
Виступити в ролі арбітра ми попросили лікаря-дерматовенеролога обласного шкірвендиспансеру Ірину Опанасівну Тендюк, фахівця з більш як тридцятилітнім досвідом роботи. Ось що вона розповіла:
— Ті, хто вважає, що короста – це наслідок антисанітарії, дуже помиляються. Короста – паразитарна хвороба, збудником якої є коростяний кліщ. Щорічно в світі реєструють до 300 мільйонів випадків цього захворювання. Коростяний кліщ паразитує тільки на шкірі людини. Щоб заразитися, достатньо, щоб на шкіру потрапила самка коростяного кліща, яка вдень знаходиться у спокої, а ввечері, переважно між 18—21 годинами, прокладає свої ходи. Саме цим пояснюється, що увечері хворі відчувають нестерпний свербіж. У 95 відсотках випадків зараження відбувається при тривалому контакті з хворою людиною. Часто небезпека підстерігає тоді, коли приміряємо на ринках одяг, який до нас одягали вже сотні людей. Нерідко можна підхопити коросту при невпорядкованих статевих зносинах. Інкубаційний період триває від 14 днів до 6 тижнів при первинному зараженні і кілька днів — при повторному. Коростяна висипка симетрична і локалізується на стегнах, сідницях, ареолах грудних залоз у жінок, на міжпальцевих складках, у ділянці променево-зап’ясних суглобів, на бокових поверхнях живота. У дорослих висипка ніколи не вражає обличчя. А от у дітей таке трапляється. Найбільша небезпека в тому, що дуже часто батьки сприймають коросту як спалах алергії, йдуть до аптеки, купують мазі від алергічного дерматиту. Таке самолікування призводить до того, що хвороба розповсюджується на всіх членів родини. А стан хворої дитини щораз більше ускладнюється. Тому хочу застерегти батьків, щоб не сприймали коросту як архаїзм. Це захворювання буває і у тих, хто дуже чистоплотний. Є люди, які миються по декілька разів на день, але не з чужих слів знають, що таке короста. У них ми діагностуємо малосимптомну, “доглянуту” коросту. У моїй практиці теж був випадок, коли мама не могла повірити, що у її дев’ятимісячної дитини — короста. Жінка сперечалась, обурювалась, не задумуючись, що своєю поведінкою продовжує тривалість страждань дитини. Коли обстежили всю родину, виявили ще сім осіб з коростою. І тільки правильно підібране дерматологом лікування допомогло позбутися захворювання, уникнути ускладнень.
