У «путанках» заплутуються не лише «орки», а й їхні танки

Сучасна тактика окупантів полягає у постійних спробах просочуватися маленькими піхотними групами, вишукуючи шпарини в нашій обороні. Щоб зупинити цей рух, зводяться цілі комплекси інженерних загороджень. Як вибухових, так і невибухових.

«Тут ми створюємо рубіж із невибухових загороджень – 2 малопомітні перешкоди (МПП), 4 «ягози» і потім ще 2 МПП. І так увесь рубіж, – розповів АрміяInform командир інженерно-саперного взводу 91-ої окремої Охтирської бригади із позивним «Сава». – Таке загородження може навіть танк зупинити. «Путанка» гарно намотується на гусянку і зупиняє. Плюс піхота в ній заплутується. Її важко пройти. Тому це дуже дієва перешкода».

«Путанку» та «ягозу» тягнуть навіть через воду. Загалом, система перешкод гарно працює в комплексі. Особливо, коли додаються ще й природні перешкоди. Наприклад, на іншій ділянці спочатку створюється протитанковий рів, який впирається в озеро. На його бруствері додатково натягують колючий дріт та МПП.

А далі йде «кілзона» – відкрита ділянка місцевості, на якій облаштовується так званий «спотикач» – дріт встановлюють на низьких кілках, що робить просування ворога вкрай складним.

Найчастіше окупанти навіть не намагаються проходити такими ділянками, говорить «Сава». А якщо наважуються, то там часто і залишаються. «Це робиться, аби призупинити ворога і тим самим дати нашим дронарям час, аби помітити і знищити його. Бо якщо ворог кудись залізе, накопичиться там, то треба буде якісь потужні засоби використовувати, аби їх вибити. Чи людей на зачистки відправляти. А це все потенційні втрати. А такі загородження дуже допомагають їх стримувати», – пояснює військовий.

Найчастіше окупанти навіть не намагаються проходити такими ділянками. А якщо наважуються, то там часто і залишаються. 

Працювати доводиться багато та за будь-яких погодних умов, розповідає старший солдат Віктор. Його група зараз готує ділянку для облаштування «кілзони». «Наша задача вичистити посадку, аби було чисто. Аби хлопці тут потім все облаштовували – «ягозу», МПП. Працюємо постійно. І в дощ, і у сніг. Також часто літають ворожі дрони. Тож доводиться ховатися», – говорить Віктор.

Буквально за годину перебування на цій ділянці роботи призупинялися двічі. Спочатку дуже близько пролетів FPV-дрон, а згодом майже над самою ділянкою збили ворожого «Шахеда».

Крім створення інженерних загороджень зводяться фортифікаційні споруди. Зокрема, опорні пункти, які використовуються піхотою для відбиття ворожих атак. Командир інженерно-саперного взводу Сергій на позивний «Марік» пояснює, що зараз вони будують одразу декілька десятків опорних пунктів, які розраховані на піхотне відділення. 

Укриття для особового складу має розміри 3×4 метри, траншеї накриті гофрованим металом, є два виходи на випадок блокування, три бійниці для контролю напрямків, облаштовані димар і вентиляція. А сам бліндаж має 3 накати кругляка. Міцність такої конструкції перевірена боями, говорить «Марік». «Ми робили такі самі укриття на іншій ділянці. І хлопці, які там були, казали, що було пряме влучання з артилерії 152-го калібру. Укриття витримало. Лише пилюка піднялася. А потім біля того самого бліндажа десь в 10 метрах прилетів КАБ. Конструкція витримала. Звісно, що хлопців контузило. Але всі залишилися живі», – згадує командир взводу.

Будівництво є надзвичайно складною та небезпечною місією, адже в небі постійно літають ворожі дрони. Безпеку інженерів забезпечують групи прикриття, оснащені детекторами, засобами РЕБ та стрілецькою зброєю, за допомогою якої нещодавно вдалося збити три FPV-дрони та одну «Молнію».

Ліна ВОГОНЬ

Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ