Пам’ятаймо ціну нашої свободи. Пам’ятаймо наших Героїв!
«Код нації»: у волинському ліцеї «Оберіг» відкрили простір пам’яті п’ятьох Героїв
«Код нації» — це особливе місце в ліцеї «Оберіг», де житиме пам’ять та глибока шана про тих, хто колись сидів за шкільними партами, будував плани на майбутнє, а згодом став на захист України
Учора тут відкрили кабінет, присвячений п’ятьом випускникам закладу — Єгору Лобанову, Максиму Бурді, Олександру Філону, Борису Степанюку та Назару Кіперчуку. Усі вони загинули, захищаючи нашу державу.
Про це повідомляє Ковельська міська рада.
Саме в цьому приміщенні, де колись був кабінет «Захисту Вітчизни», вони навчалися, спілкувалися, зростали. Четверо з них були однокласниками, а Назар — їхнім молодшим товаришем.
«Тут ми зберігатимемо історії наших випускників, наших учнів, наших Героїв. Ми обов’язково пам’ятатимемо їх і зобов’язані передати цю пам’ять наступним поколінням», — сказав директор ліцею Олександр Кульцман.
Він висловив особливу вдячність Данилу Власовичу, теж випускнику цього закладу, військовослужбовцю 20-ї бригади «Любарт» 1-го корпусу НГУ «Азов» з позивним «Тюр». Саме він допоміг втілити задум у життя.
Коли директор поділився ідеєю створення такого простору, Данило відгукнувся, взяв на себе значну частину роботи, залучив побратимів і доклав чимало власних зусиль, щоб усе задумане стало реальністю.
На думку міського голови Ігоря Чайки, такі ініціативи єднають покоління, допомагають дітям усвідомлювати, хто ми, звідки наше коріння і якою ціною виборюється майбутнє.
«Низький уклін кожній мамі наших Героїв, усім рідним. Щира вдячність Данилу, який збирає цей ланцюжок пам’яті й робить його нерозривним, колективу ліцею «Оберіг». Поки ми пам’ятаємо хлопців, завдяки яким можемо стояти тут, на своїй землі, житиме і наша країна», — наголосив Ігор Чайка.
Для Данила Власович цей проєкт має особливе значення. Він розповів про військове братерство, яке не зникає навіть після втрати побратимів.
«Для нас немає тих, хто загинув, і тих, хто живе. Є ціле братерство, об’єднане однією ідеєю та спільною метою. Ці хлопці, з якими я дружив з дитинства, залишаються зі мною», — поділився військовий.
Він переконаний, що пам’ять має бути не лише в словах, а й у справах. Саме тому кабінет стане не тільки місцем вшанування, а й простором для навчання. Тут планують проводити заняття та створити гурток, де учні зможуть здобувати практичні знання й навички, важливі для безпеки та захисту країни.
На стіні кабінету розміщено напис «Amat victoria curam» — «Перемога любить підготовку». Це гасло підрозділу «Любарт», яке тут набуває особливого значення: пам’ять про полеглих має продовжуватися у справах, знаннях і відповідальності тих, хто зростає сьогодні.
Щемливими спогадами про своїх учнів поділилася класна керівниця Тетяна Панова. Вона пам’ятає їх зовсім юними — зі своїми характерами, мріями, планами. Для вчителя особливо боляче усвідомлювати, що хлопці, яких колись навчала, вже ніколи не переступлять поріг рідної школи.
«Код нації» — це про нерозривний зв’язок поколінь, про дружбу, яка не закінчується з відстанню і часом, про вдячність тим, хто віддав життя за Україну. І про відповідальність пам’ятати.
Бо пам’ять має імена. І ці імена житимуть у рідному ліцеї, у спогадах учителів, у серцях батьків та в історії нашої країни та нашого міста.
Пам’ятаймо ціну нашої свободи. Пам’ятаймо наших Героїв!
Читайте також: «Непоправні втрати: на війні загинули четверо волинян».
