На проспекті Волі в Луцьку метрів за 50 від пішохідного переходу, лавіруючи між автівками, нав’ючена клунками жіночка намагалася перейти дорогу. Водії почали сигналити, попереджаючи про небезпеку. Мабуть, налякана скреготом гальм, жінка рвонула назад. Та за хвилину знову рушила наміченим шляхом...
На проспекті Волі в Луцьку метрів за 50 від пішохідного переходу, лавіруючи між автівками, нав’ючена клунками жіночка намагалася перейти дорогу. Водії почали сигналити, попереджаючи про небезпеку. Мабуть, налякана скреготом гальм, жінка рвонула назад. Та за хвилину знову рушила наміченим шляхом.
«Невже не бачить, що зовсім поруч — пішохідний перехід?» — подумалось. Востаннє ухилившись від коліс автівки, «відважна» жінка вийшла просто на мене. Щиро кажучи, хотілося взяти лозину і провести «виховний момент» старим дідівським способом. Але я лише сказала: — Жіночко, у кращому разі — вас могли оштрафувати, у гіршому — ви б потрапили до лікарні або взагалі на той світ, наробивши клопоту й іншим людям! Ніяк не відреагувавши на мої нотації, пані посунула свої клунки далі, а я попрямувала на «зебру». І треба ж! Саме на ній мене мало не збив «крутелик» на дорогій іномарці! Тож через газету захотілося звернутися до наших шановних охоронців порядку на дорогах: безпощадно штрафуйте усіх порушників правил дорожнього руху — і піших, і колісних. І місцеву казну поповните, й, дивись, чиєсь життя збережете, звертається до правоохоронців лучанка Ганна Кожушна.
