За браком часу я не спромоглася обміняти рідні гривні на польські злоти в Луцьку. Поїздка офіційна, наявність кишенькових грошей не була обов’язковою при перетині кордону. Тож, подумала, нічого страшного, виміняю гривні будь-де: у канторі чи в банку й таки привезу рідним сувеніри...
За браком часу я не спромоглася обміняти рідні гривні на польські злоти в Луцьку. Поїздка офіційна, наявність кишенькових грошей не була обов’язковою при перетині кордону. Тож, подумала, нічого страшного, виміняю гривні будь-де: у канторі чи в банку й таки привезу рідним сувеніри.
Помилилася. Як стало прикро, коли у жодному із трьох польських міст упродовж усього маршруту так і не змогла позбутися рідної валюти. Виявляється, у польських банках можна обміняти навіть тугрики, але не гривні. Ось таке сусідство. От і напрошується знаменита фраза із відомої кінострічки: «За державу обидно!» Розповіла про свою пригоду Ганна Кожушна.
