Доторкнутися до одного з найгероїчніших, найскладніших і водночас найтрагічніших періодів історії України мали можливість волинські науковці, представники громадськості Луцька, студенти-історики, котрі взяли участь у презентації дуже солідного збірника “Переяславська рада 1654 року”...
Доторкнутися до одного з найгероїчніших, найскладніших і водночас найтрагічніших періодів історії України мали можливість волинські науковці, представники громадськості Луцька, студенти-історики Волинського державного університету імені Лесі Українки, котрі взяли участь у презентації дуже солідного збірника “Переяславська рада 1654 року”, випущеного київським видавництвом “Смолоскип” напередодні 350-річчя цієї події. Про те, як створювалося, формувалося і видавалося це 890-сторінкове видання праць, по суті, чи не всіх найвидатніших українських істориків, присутнім розповіли гості з Києва, найбезпосередніше причетні до його появи в світ — директор Інституту української археографії і джерелознавства імені М. С. Грушевського, член-кореспондент Національної Академії наук України Павло Сохань, доктор історичних наук Віктор Брехуненко, кандидат історичних наук Олександр Маврін, кандидат філософських наук Максим Розумний, працівник видавництва “Смолоскип” Євген Булавко, а також начальник відділу управління культури облдержадміністрації Василь Ворон, який вів презентацію. Київські історики відзначали той факт, що до збірника включені, по суті, всі документи, свідчення, історичні роботи, які стосуються цієї неординарної і суперечливої дати в українській історії, подій, які їй передували, й тих наслідків, що вона їх мала в наступні десятиліття і століття. Це, зокрема, знамениті праці “Переяславська умова України з Москвою 1654 року” Михайла Грушевського, “Україна на переломі. 1657—1659” В’ячеслава Липинського, “Українсько-московська угода 1654” Олександра Оглоблина, не менш відомі, навіть легендарні науково-публіцистичні твори “Пропащий час. Українці під Московським царством” Михайла Драгоманова, “Українська республіка (1654—1734)” Дмитра Донцова, “Приєднання чи возз’єднання?” Михайла Брайчевського та інші, дослідження Франка Сисина і Сергія Плохія з Едмонтона, Мирослава Нагельського з Варшави, сучасних українських істориків. Відповідали гості й на численні запитання присутніх, що стосувалися як самого збірника, так і передбачуваного святкування 350-річчя Переяславської ради у січні 2004 року, можливого впливу робіт збірника на стан суспільної думки в Україні та сучасний український політикум. — Ми повинні висловити щиру вдячність авторам і редакційній колегії збірника “Переяславська рада 1654 року”, — сказав, зокрема, підсумовуючи розмову і висловлюючи думку присутніх волинян, доцент кафедри давньої і нової історії України ВДУ імені Лесі Українки Володимир Пришляк,— що вони дали гідну відповідь на рецидив історичного безпам’ятства, який спостерігаємо в Україні останнім часом, він проявляється і у відомому Указі Президента, і у підготовці до 350-річчя Переяславської ради. Збірник має цілісну, закінчену наукову концепцію. Під час перебування науковців з Києва було укладено угоду між Волинським державним університетом імені Лесі Українки й Інститутом української археографії і джерелознавства НАН України про співробітництво обох наукових закладів, гості отримали в подарунок роботи волинських істориків, у свою чергу презентували інші праці науковців свого інституту. Володимир ЛИС.
