На календарі — друга половина останнього місяця осені, а я повертаюся додому із лісовою «здобиччю» — торбинкою маслюків на смажанину...
На календарі — друга половина останнього місяця осені, а я повертаюся додому із лісовою «здобиччю» — торбинкою маслюків на смажанину.
Недільного дня вирішив провідати знайоме грибовище у соснячку-самосіві. Набрів на острівець, покритий довгим темно-зеленим мохом, оточений колись пахучим та розкішним, а нині пожухлим вересом. А на ньому, наче на килимі, гріються на скупому листопадовому сонці руді маслята. Як твердить календар грибника, вони ростуть із кінця травня по жовтень. Але у природи – свій календар, а точніше — поправки до нього. Влітку маслят було, як кажуть, хоч косою коси. Росли вони дружно, великими групами. Нинішні, пізньоосінні, — поодинокі, не більше двох на острівку. Але ж які бажані! Їх пізню з’яву, вочевидь, спричинила аномально тепла погода цьогорічного листопада, поділився своїми спостереженнями наш читач із с. Хворостів Любомльського району Павло Шесталюк.
