Мабуть, з усіх брехливих пропагандистських тверджень, які розповсюджувала совєтська ідеологія про Степана Бандеру, найбрехливішим було те, де твердилося, що він був затятим прибічником гітлерівців...
Мабуть, з усіх брехливих пропагандистських тверджень, які розповсюджувала совєтська ідеологія про Степана Бандеру, найбрехливішим було те, де твердилося, що він був затятим прибічником гітлерівців. Це говорилося про людину, два брати якої були закатовані у фашистському концтаборі Освєнцім, а третій розстріляний гітлерівцями як член похідної групи ОУН. Сам же Степан Бандера був кинутий нацистами до іншого концтабору — Заксенхаузен, де перебував з липня 1941-ого по грудень 1944 року. Ці факти серед інших наводилися на урочистому зібранні, присвяченому 95-річчю з дня народження Степана Бандери, яке цієї суботи відбулося в обласному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка. Активний член молодіжних організацій, що будили національну свідомість, член Української військової організації, крайовий провідник ОУН, в’язень польських тюрем, засуджений до страти, що була замінена довічним ув’язненням, керівник національно-визвольної боротьби українського народу — таким постав Степан Бандера у доповіді голови крайового братства ветеранів ОУН—УПА імені Клима Савура Мелетія Семенюка. Як не вистачає сучасним українським партійним діячам, котрі прагнуть бути провідниками нації, тих рис, котрі мав Степан Бандера — цілеспрямованості, чіткої ідейності, революційності, вміння вести за собою — з гіркотою констатував у своєму виступі голова обласної організації Молодіжного націоналістичного конгресу Ігор Гузь. Степан Бандера справді став символом нації, адже українську мову називали бандерівською, українську церкву теж бандерівською, навіть рушники і вишиту сорочку — бандерівськими — нагадав заступник голови обласної організації Української народної партії Сергій Годлевський. Про ідейне зростання Бандери як свідомого українця в рядах “Пласту” йшлося у виступі курінного куреня № 9 імені Василя Стуса Національної скаутської організації Віталія Шпака. Повстанські, стрілецькі пісні, сучасні пісні про боротьбу українців за волю прозвучали у виконанні хорів “Посвіт” і “Злагода” з Луцька, гурту “Свічадо” з Ківерець, художнього колективу з Рожища, квартету “Акорд”, тріо “Віра, Надія, Любов”, “Журавлина”, дуету Алли Опейди і В’ячеслава Судими та інших виконавців. Вперше була виконана “Ода Степану Бандері” на слова колишнього політв’язня лучанина Олександра Петрича. Володимир ЛИС.
