Система насінництва в області потребує вдосконалення...
Система насінництва в області потребує вдосконалення
Сергій НАУМУК
Добрий господар готує насіння заздалегідь. Тож поки надворі зима, саме час переглянути засіки на предмет хорошого насіннєвого матеріалу. Яка нині в області ситуація з насінництвом, окреслив начальник головного управління агропромислового розвитку Юрій Горбенко. За його словами, насінням зернових (крім кукурудзи) господарства населення забезпечуються за рахунок виробництва паспортизованими насіннєвими господарствами та з насіннєвих ділянок товарних господарств. Проте кількість паспортизованих господарств щороку меншає. Так, позаторік їх було 52, минулого року - 31. Цього року тільки 24 господарства подали документи на внесення їх у держреєстр виробників насіння і садивного матеріалу. Насіння овочів на Волині усе привозне. А от розсаду маємо місцеву: її активно вирощують як Луцька державна сортодослідна станція, так і приватні селянські господарства із приміських сіл. Зрозуміло, що великотоварні господарства та фермери здатні подбати про хороше насіння. А коли йдеться про особисті селянські господарства, то тут справа зовсім інакша. - Ми ставимо завдання забезпечити людей насінням та засобами захисту рослин. Щоб у кожній сільраді був доступ до насіння, у кожному магазині був куточок насіння. У нас понад сто сіл, де взагалі немає магазинів, але насіння маємо доставляти і туди, - окреслив плани заступник голови обласної державної адміністрації Віталій Карпюк. - Сьогодні в державі немає проблем з виробництвом насіння. У державі може й немає, а от на Волині таки не все гаразд. Щодо зернових, то керівники багатьох господарств вже давно співробітничають з київськими насіннєвими інститутами або завозять зерно з-за кордону. Мовляв, волинське насіння неякісне, дає різнобій. Або візьмімо традиційну волинську культуру - картоплю. Невже хтось вірить, що наші селяни вирощують нові сорти бараболі та ще й регулярно оновлюють їх? Волинські науковці самі визнають, що система сортозаміни та сортооновлення практично не працює. «Населення, як основний товаровиробник, не має ніякої підтримки від держави, не забезпечене інформацією про сучасні технології вирощування картоплі, відсутня система забезпечення насіння районованих та перспективних сортів. Вирощування картоплі здійснюється за технологіями позаминулого століття. Якщо раніше картопля була культурою механізаторів, то зараз в більшості селянських господарств вона вирощується вручну або за допомогою тяглової сили». Це цитата з видання Волинського інституту агропромислового виробництва 2008 року. Можливо, за три роки ситуація в насінництві картоплі кардинально змінилася? - Якщо взяти прайс «Сортнасіннєовоч», то там практично 90 відсотків закордонного насіння, бо якісного українського немає, - розповів заступник голови Асоціації фермерів і землевласників Волині Олег Галасун. - Система насінництва втрачена. Є всього кілька великих фірм, які працюють у цій сфері, бо потрібні багаторічні вкладення. Скажімо, якщо в Польщі в котрійсь гміні вирощують насіннєві буряки, то в окрузі не знайдете буряків іншого сорту, навіть в бабці біля хати. Бо не дозволяє насіннєва інспекція. У нас цього немає. Виробники це знають, вони хочуть платити дорожче, але за якісне насіння. Рік тому насіннєва картопля першої репродукції у Німеччині коштувала 260 євро за тонну, еліта - 300 євро, супереліта - 320-360 євро. Якщо додати вартість перевезення, страхування, митні платежі, то в Україні картопля коштуватиме близько семи-восьми гривень за кілограм. І це ще без накруток фірми, яка завозить насіннєву картоплю! Наші наукові заклади фінансують за залишковим принципом. Через це селекція багатьох сортів недосконала. Візьмімо сорт картоплі Славянка. Через два-три роки він вироджується, іде різнобій. Це і свідчить, що виведений сорт не має належної селекції. За кордоном хай один сорт, але роблять комерційно привабливим. Керівники господарств, які працюють у сфері насінництва, кажуть, що мають потенціал і спроможні забезпечити сортовою картоплею усю область. Проте наразі ті кількасот тонн насіннєвих бульб, які реально пропонують покупцям, крапля в морі. Проте ще далека від бажаної ситуація потроху змінюється. Чимраз більше людей задумується про те, аби купити сортову картоплю та мати більший прибуток. - Маємо нині 80 тонн картоплі 12-14 сортів, бо одноосібники стали вимогливими, цікавляться досвідом, - підтвердив директор Любешівської сортодослідної станції Микола Мандзик. - Найбільше беруть насіння озимого тритикале, 80 відсотків його закуповує населення. Хоч ми збільшуємо обсяги, але ми не можемо наздогнати попит. Те саме і щодо картоплі. Люди постійно купують, бо на цій культурі можна заробити, - каже директор Волинського інституту агропромислового виробництва Віталій Пахольчук. - Головне - брак інформації. Значно краща ситуація щодо забезпечення виробників насінням цукрових буряків. Не в останню чергу тому, що в цьому кровно зацікавлені цукрові заводи, які мають визначені зони та бурякопункти по селах. - У нас поставка насіння йде за схемою через бурякопункти (у нас їх 22). Насіння тільки зі спеціальних станцій, сертифіковане. У кожній сільраді є розповсюджувач насіння. Нині воно є на будь-який смак: дражоване, інкрустоване. Даємо аванси насінням і восени забираємо продукцією. Робимо 10-15 відсотків націнки, щоб стимулювати кожного, хто купив, - розповів голова правління ВАТ «Горохівський цукровий завод» Анатолій Притулюк. За схожою схемою діють й інші цукрові заводи. Що стосується насіння інших культур, то в області заплановано провести кілька насіннєвих ярмарків та розповсюджувати насіння й добрива через магазини Укркоопспілки. Система розповсюдження має запрацювати вже незабаром. Перший насіннєвий ярмарок відбувся минулої суботи. Крім насіння можна було придбати й засоби захисту рослин та добрива. Ярмарок викликав зацікавлення покупців. Особливий інтерес був до елітної картоплі, яка вже виявилася в дефіциті, повідомив Юрій Горбенко. Ярмарки проходитимуть не тільки в обласному центрі, але й Ковелі, Володимирі-Волинському та Нововолинську, а за потреби і в райцентрах. Цілком можливо, що насіннєві ярмарки поєднають із продуктовими, оскільки останні вже більш розпопуляризовані серед волинян. - Жителі Волині зможуть придбати насіння для посівної кампанії на території кожної сільради, - заявив під час засідання регіональної ради з питань взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування голова обласної державної адміністрації Борис Климчук. - Ми повинні чітко інформувати людей, де можна придбати якісне та сертифіковане насіння. Врегулюємо і ціну на цю продукцію.
