У нашій країні ціни назад не повертаються. Це неписане правило української дійсності неодноразово перевірене на практиці...
У нашій країні ціни назад не повертаються. Це неписане правило української дійсності неодноразово перевірене на практиці.
Якщо розцінки на щось вже підскочили до певної цифри, то вони до неї намертво приростають аж до наступного підвищення. Так було із цінами на цукор, олію, борошно, які після подорожчання вперто не здають зайнятих позицій. Зараз це життєве спостереження підтверджує епопея із гречкою. Катавасія із нею триває кілька місяців. Тепер дефіцитну крупу нам обіцяють привезти із Китаю і навіть називають ціну, до якої треба готуватися: 14 гривень за кілограм. Радуйтеся, мовляв, бо дешева. Хоча нардеп Сергій Терьохін нещодавно порахував, що завезений без сплати податків цей продукт мав би коштувати набагато менше - 10 гривень. І тому плескати у долоні якось не випадає. Коли з п’яти гривень ціна виростає до двадцяти, а потім знижується до чотирнадцяти, виходить, як у тому анекдоті: «Як зробити людям добре? Спочатку погано, а потім так, як було».