БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ

1. Хто був вашим юнацьким ідеалом або людиною, з кого ви робили своє життя?
2. Чи має теперішня молодь приклади для наслідування?

Євген СВЕРСТЮК,
дисидент, доктор філософії, президент Українського Пен-клубу (м.Київ):
- Моя юність припала на час, коли все живе прокидалося і повставало під знаком опору окупантам. Найбільше ідеалів постачали книжки. Найперше, це був козацький ідеал свободи та байронівський ідеал індивідуалізму, що якоюсь мірою протистояв колективізму у його плебейському варіанті.
- Зараз ідеали ті самі, що й були раніше. Все, чим засіяно грунт, проростає. Різниця ж полягає у тому, що теперішня молодь більше дезорієнтована. Сьогодні книга - не єдине джерело інформації. Існує багато суперечливих взаємо виключних ідей і дуже великий вплив має телебачення, а воно здебільшого напівкримінальне. Внаслідок доступу до різних джерел інформації маємо мало справжнього ідеалізму, а більше споживацькі настрої.

Ганна ГЕРМАН,
керівник Головного управління з гуманітарних та суспільно-політичних питань Адміністрації Президента (м. Київ):
- Леся Українка і Ярослав Дашкевич. Перша була моїм ідеалом у шкільні роки. Після навчання в університеті я зустріла Ярослава Дашкевича -українського історика, який відіграв найбільшу роль у формуванні моєї життєвої позиції. Він часто повторював: «Не бійся, коли тобі будуть казати, що ти неправильно поступаєш. Якщо ти вважаєш, що чиниш правильно, роби своє і все буде добре». До речі, першим публічним виступом Президента Віктора Януковича було співчуття з приводу смерті Ярослава Дашкевича, який помер у лютому минулого року.
- Звичайно. В Україні є багато людей, які можуть слугувати моральними авторитетами, з яких варто брати приклад. Ці люди не завжди на виду, не завжди займають посади, але вони є у кожному селі, місті, їх просто треба бачити.

Андрій ШЕВЧЕНКО,
депутат Верховної Ради, фракція БЮТ (м. Київ):
- Мені завжди імпонували люди, які не пливуть за течією. Можливо, вони помиляються, але все одно беруть на себе відповідальність за те, що відбувається навколо. У галереї моїх кумирів є різні постаті: Михаіл Саакашвілі - за те, що йшов у першому ряду під час «Революції троянд», Че Гевара - за його безмежну віру в перемогу і готовність пожертвувати собою, Махатма Ганді - за вміння мирним шляхом досягти революційних змін.
- Узагальнювати не беруся, але переконаний, що вони є. Список може бути, наприклад, таким: Степан Бандера, брати Клички, футболіст Андрій Шевченко. Той, хто думає, що молодь живе безцільним, пустим життям, дуже помиляється. Скажу і про те, що могло би бути українською мрією. Як на мене, - це можливість знайти хорошу роботу в будь-якій країні світу або реалізувати себе у своїй успішній державі.

Валентина МИХАЛЬСЬКА,
художниця (с. Хворостів Любомльського району):
- У мене є два ідеали: американський президент Теодор Рузвельт та Валентин Дікуль - спортсмен, артист цирку, який травмував спину, але завдяки своїй наполегливості зумів стати на ноги. Приклад цих двох людей не дозволяв мені розслаблятися. Дивлячись на них, я теж прагнула бути сильною, робити все, щоб було якнайкраще мені і тим, хто мене оточує. У творчості моїми ідеалами були художники доби Відродження.
-У нас дуже гарна молодь! Просто держава, мабуть, не надто дбає про її добробут. Ідеалом молодого покоління українців міг би стати Євген Сверстюк. Я захоплююся цією людиною, яка пройшла величезні випробування.

Зоя КОМАРУК,
народна артистка України (м. Луцьк):
- Моїми ідеалами у мистецтві були великі українські співаки - Євгенія Мірошниченко і Микола Кондратюк. А по життю ідеалами слугували дві мої бабусі, прості сільські жінки. Вони знали багато пісень, казок, історій, мали глибоку природну мудрість. А загалом ідеалом вважаю кожну працелюбну, професійну і порядну людину.
- У нас чудова молодь, даремно на неї нарікають. Крім того, вона має прекрасні можливості для самореалізації. Кожен охочий може їздити з концертами, працювати над собою. Я нашу молодь люблю і завжди у неї вчуся.
Бліц провела Тамара ТРОФИМЧУК.