Коли у львівській книгарні побачила стенд «Книги іноземними мовами», відразу подумала про твори мовою оригіналу, англійською, наприклад. Але всі книжки на полицях були російською, хоч то були романи світових класиків: Бальзака, Стендаля...
Коли у львівській книгарні побачила стенд «Книги іноземними мовами», відразу подумала про твори мовою оригіналу, англійською, наприклад. Але всі книжки на полицях були російською, хоч то були романи світових класиків: Бальзака, Стендаля...
Але ж російська — теж іноземна, і варто частіше про це нагадувати хоча б такими, здавалося б, незначними речами, все ж ліпше, ніж нічого. До того ж, коли влада в особі міністра Табачника робить все можливе, щоб ліквідувати цю різницю: російську літературу у школі планують вивчати як окремий предмет, викинути з програми твори дисидентів-шестидесятників, українську і російську літературу максимально зблизити. У якій країні ми прокинемося завтра і чим ще здивує міністр?! Тож навіть підписати книжковий стенд таким способом — уже означає наголосити на розмежуванні мов і на своїй небайдужості, вважає Ярослава Тимощук.
