Його будинок став руїною, тіло – суцільною раною, але життя втрималося за одну-єдину нитку: «Тату, живи, ти нам ще потрібен».
«У будинку загинуло так багато людей… я чудом вижив»
69-річний чоловік, який отримав важкі поранення під час ракетного удару по житлових багатоповерхівках у Тернополі, нарешті повернувся додому після пів року відновлення у Лікарні Святого Пантелеймона «Першого медичного об’єднання Львова»
19 листопада 2025 року місто, в якому пан Євген прожив усе своє життя, ворог атакував «шахедами» та ракетами. Внаслідок цього найкривавішого удару по Тернополю за весь час повномасштабного вторгнення загинуло 38 людей, а понад 90 отримали поранення. Серед них і герой цієї публікації – пан Євген.
«Я живу на першому поверсі, зранку виходив із дому по справах. Дійшов до вхідних дверей і відчув сильний удар, а далі таке червоне зарево. Мені просто розірвало черевну порожнину. Все посипалося – і я втратив свідомість», – зі сльозами на очах пригадує чоловік.
Пана Євгена оперативно дістали з-під завалів та доправили до місцевої лікарні. Через численні важкі ураження уламками пацієнта негайно взяли на операційний стіл.
У чоловіка діагностували проникаюче поранення черевної порожнини з ушкодженням внутрішніх органів та масивною кровотечею. Крім того, через порушення кровообігу існувала загроза ампутації ноги. Втім, тернопільським лікарям вдалося врятувати кінцівку.
Син і донька постійно говорили: «Тату, живи, ти нам ще потрібен». Це і є моя найбільша підтримка.
Пан Євген прокинувся вже у реанімації, де тиждень перебував без свідомості. Згодом його стан вдалося стабілізувати, і за місяць після поранення чоловіка перевели на подальше лікування у «Перше медичне об’єднання Львова», де він пробув цілих 6 місяців.
«У післяопераційний період в пацієнта розвинулося важке гнійно-септичне ускладнення. Також були значні дефекти м’яких тканин черевної стінки та нижніх кінцівок. Ми виконали 6 реконструктивних операцій для відновлення функцій сечового міхура, правого сечоводу та кишківника. Тож ми раді, що нам вдалося допомогти нашому пацієнту», – каже завідувач 1-го хірургічного відділення Лікарні Святого Пантелеймона Гнат Герич.
Залишається ще одна невирішена проблема з ногою. Через травму судин та тривале порушення кровопостачання пан Євген втратив чутливість у кінцівці і наразі не ходить. Тож, попереду на нього чекає ще й ортопедична операція – десь за пів року. Львівські лікарі налаштовані оптимістично та вірять, що чоловік має всі шанси знову стати на ноги і повернутися до активного життя.
А поки пану Євгену треба набратися сил перед наступним етапом лікування. Тож нині пацієнта виписали і він нарешті зміг повернутися до рідного Тернополя та родини. Розповідає як його зустріли вдома:
«Сусіди мене обіймали, казали, що дуже раді, що я вижив. Син і донька постійно говорили: «Тату, живи, ти нам ще потрібен». Це і є моя найбільша підтримка. А зараз я дуже хочу встати на ноги, аби допомагати дружині».
Лія ЛІС.
Зараз також читають: Жителя Волині засудили до 3-х років ув’язнення за ухилення від мобілізації.
