Доброго дня, шановна Катерино Василівно. Я - читачка газети «Волинь», живу в селі, працюю на ФАПі молодшою медичною сестрою. Вірші почала писати ще у школі...
Марія САЛАБАЙ
Доброго дня, шановна Катерино Василівно. Я - читачка газети «Волинь», живу в селі, працюю на ФАПі молодшою медичною сестрою. Вірші почала писати ще у школі. Писала й пізніше, але ніколи не зберігала на згадку, і вони губились десь серед паперів. Занотовувати і зберігати почала тоді, коли із домашнього гнізда випурхнули діти, а в двері постукала самотність. Серед сільської тиші і пташиного співу вірші пишуться легко. Може, щось із запропонованого мною буде надруковано в сторінці «Любить! Не любить». Отож, надсилаю на ваш розгляд. с. Мельниця Ковельського району.
Поцілунок Перехрестя поглядів сплітаються у вічність, Тане зустріч в кутиках очей. Ледь помітний, схований у ніжність, Тихий подих, вирваний з грудей.
А несказані слова і мить чекання, Кинуті в безодню душ-криниць, Віддзеркалюють сполоханим мовчанням Вічний подив голубих зіниць.
Скупаний у росянистих водах, Як в виснажливій знемозі спраглий птах, Зупинив на півдорозі подих Ніжний поцілунок на вустах.
