Я стою поміж позолотою,
І тендітним променем тішусь,
мов дитя...
Я стою поміж позолотою, І тендітним променем тішусь, мов дитя. Ніжними будуть зими й сніжними, Це не радість й не біда - це лише життя. Снись мені в обіймах осені, Лиш тобі довірила таємниці мрій. Дарунками, чарами, цілунками Відчуття реальності оживи, навій. Згублена, серед днів загублена Всім багрянцем ніжності обернуся знов. Змучена, з веснами розлучена - Просто в серці осені запалю любов!