ЧОМУ ТАК БАГАТО ТРАГЕДІЙ НА ДОРОГАХ?

Експрес-опит «Волині»

Торік на шляхах і вулицях Волині сталося 723 дорожньо-транспортні пригоди, в яких 176 чоловік загинуло, а 784 постраждали, одержавши травми різної тяжкості. В січні цього року вже зареєстровано 34 ДТП, внаслідок яких вісім чоловік загинуло, 39 постраждало. «Як ви оцінюєте ситуацію на дорогах, що насамперед призводить до біди, як уникнути таких великих жертв?» — такі запитання наш кореспондент задала представникам служб, які відповідають за стан доріг, контролюють виконання правил дорожнього руху, а також його безпосереднім учасникам.
Юрій Даньков, начальник відділу державтоінспекції УМВС України у Волинській області: — Сьогодні кожен бачить, що наші дороги не витримують навантаження транспортних засобів. Кількість автомобілів, зокрема швидкісних іномарок, збільшилась, порівняно з минулими роками, в п’ять разів. Збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод спостерігається не лише на Волині, а й по всій Україні. Лише за одну добу з 20 по 21 січня в області загинуло внаслідок ДТП чотири чоловіка. Був такий сильний снігопад, що нам довелось закривати на окремих ділянках рух транспорту.
Але гинуть люди на дорогах в кожну пору року. І основні причини ДТП — перевищення швидкості руху, порушення правил переїзду перехресть. За кермо часто сідають люди, які не мають необхідних навичок керування, не вміють користуватися швидкісним транспортом, а, отже, не можуть розрахувати свої можливості при обгоні. Я вважаю, що потрібно проводити індивідуальне тестування — чи спроможний водій керувати швидкісним автомобілем? В нас є вже розроблена і затверджена обласною держадміністрацією програма безпеки руху, яка передбачає в обов’язковому порядку навчання як водіїв, так і пішоходів, які теж повинні пам’ятати, що не можна переходити вулицю чи дорогу де заманеться.
Торік сталося 23 дорожньо-транспортні пригоди з вини водіїв в нетверезому стані. П’яний водій — потенційний вбивця. Тому-то якраз до цієї категорії водіїв — особлива суворість. В цьому році вже вдвічі більше виявлено тих, хто сідав за кермо напідпитку, ніж за відповідний період торік. Зараз суди вирішують, яке покарання призначити водієві за порушення правил руху. І в основному — це штраф. Людина платить 255 чи навіть 340 гривень і їздить далі. Коли функція відносно визначення покарання була покладена на органи внутрішніх справ, то все-таки частіше практикувалось позбавлення прав.
Петро Жайворонок, головний інженер ДП «Волиньоблавтодор»: — В дорожній системі я працюю з 1974 року і можу сказати, що експлуатаційна якість доріг поліпшилась. Я маю на увазі магістральні шляхи. Все, звичайно, пізнається в порівнянні: хто бував за кордоном і бачив тамтешні автостради, той зрозуміє, чому іноземці кажуть, що наші шляхи — це лише напрямки руху. Дороги потребують капітального ремонту. Це стосується, наприклад, траси Луцьк—Ковель — з’явилась колійність, «драбинки», напливи. Це результат руху по ній величезних фур, вантажопідйомність яких 30—35 тонн. На такій дорозі зустрічним машинам, та ще й на великій швидкості, буває важко розминутись. Так само капітального ремонту вже потребує траса на Львів. Все це — гроші. Тим часом лише за два останні роки в державному бюджеті закладаються кошти на будівництво і ремонт доріг з плюсом, а то все був мінус. І поки що до капітального ремонту не доходить.
Знаю, що до шляховиків багато претензій в зимовий період. Ми в першу чергу розчищаємо магістральні дороги державного значення. І стараємось, щоб вони були посипані піском. Хоч техніка в нас старенька, яка давно відпрацювала свій ресурс.
Павло КалІщук, завідуючий травматологічним відділенням Луцької міської клінічної лікарні: — Скажу таке: після дорожньо-транспортних пригод амбулаторних травм, як правило, нема. В основному потерпілі потрапляють в реанімацію в дуже тяжкому стані. Лікування триває місяцями, інколи до року. А потім ще реабілітаційний період. А скільки людей йде на інвалідність, зокрема, якщо була черепно-мозкова травма...
На жаль, дорожньо-транспортні пригоди були, є і будуть. Тим більше, що зростає кількість транспорту, а дороги ті ж самі. І сідають за кермо водії, буває, напідпитку. То куди такий водій може завезти? Звичайно, на лікарняне ліжко. Я вважаю, що в таких випадках потрібно не штрафувати, а забирати права. Хто має гроші на випивку, той і штраф заплатить будь-який і далі їздитиме. Деякі автолюбителі не мають відповідних навичок, їм непросто їздити на тверезу голову. Що вже говорити, коли мозок не контролює ситуацію. Як лікар, який майже щодня бачить чим закінчуються дорожньо-транспортні пригоди, я б хотів сказати всім, щоб бережніше ставились до свого здоров’я, життя. Але така вже людська психологія: коли ми чуємо, що хтось розбився, покалічився в ДТП, то чомусь не думаємо, що це може статися з нами.
Ольга Павленко, спеціаліст першої категорії обласного управління земельних ресурсів (пацієнтка травматологічного відділення): — 9 січня близько дев’ятої години ранку я йшла на роботу. І не дійшла. Опинилась на лікарняному ліжку. Переходила вулицю Конякіна (до речі, була на переході). Поспішала до маршрутки, нібито й роздивилась, чи нема справа і зліва машин. А автомобіль невідь-звідки взявся. Я його побачила вже тоді, коли було пізно. Маю переломи, струс мозку. Вже понад два тижні в лікарні.
Водій сказав, що це я винувата, оскільки в тому місці нема світлофора. А хіба раз було, що нібито і світлофор є, а машини все одно їдуть і на зелене, і на червоне світло. І вважають, що праві: вони — господарі на дорозі, а ти, бідний пішоходе, бережись. Добре, що жива залишилась. Тепер вже так навчена і налякана, що навіть, якщо поспішатиму, спізнюватимусь на роботу, то стоятиму на тротуарі, поки не переконаюсь, що можна безпечно перейти.
Ігор Посікан, водій приватного радіотаксі 0-61: — Я за кермом вже 31 рік (раніше в автоколоні на вантажному автомобілі працював). Тобто знаю, який колись був рух на дорогах і який він зараз. Раніше легше було їздити. Тепер побільшало транспорту. Особливо в Луцьку, коли автобусів не стало, а їх замінили маршрутки. Є такий вислів: «Будьте взаємно ввічливі». Нема у нас цієї взаємної ввічливості між учасниками руху. Я це кажу, порівнюючи ситуацію із закордоном, де довелось бувати. Низька в нас культура і водіїв, і пішоходів.
Дива творяться з правилами дорожнього руху. Вони міняються (якісь пункти додаються, якісь знімаються). А звідси — неповага до правил. Кожен їде, як хоче. В Луцьку, наскільки відомо, створена комерційна фірма, яка займається встановленням дорожніх знаків і світлофорів. То нехай вже, нарешті, поставлять знаки там, де це потрібно, А то, наприклад, біля магазину «Сонечко» нема ніякого знака на пішоходному переході. Там нібито намальована зебра, але вона ж взимку під снігом.
І хотілося б, щоб працівники ДАІ не лише «підловлювали» на якихось порушеннях, а допомагали водіям. Це теж попередило б багато дорожньо-транспортних пригод.
Інтерв’ю взяла Катерина ЗУБЧУК.