Мирослава Пилипівна Загрива розповіла про особливості сервісу в дизельних потягах...
Мирослава Пилипівна Загрива розповіла про особливості сервісу в дизельних потягах.
«... 2 липня о 7.25 я сіла на дизельний потяг Стоянів—Ківерці № 6370, щоб доїхати до зупинки «Прилуцьке». Однак двері на зупинці не відчинились. Перейти в сусідній вагон не могла, бо на дверях в тамбур не було ручки. Довелося їхати на зупинку «Дачне». Там чергова мені пояснила, що через 30 хвилин цей дизель буде вертатись і їхати на «Підзамче». Дочекалася і вже їду до зупинки «Прилуцьке» в іншому вагоні, але двері знову не відкрилися. Через тамбур я вискочила із вагона в той час, як дизель уже рушив. І це при тому, що мені 80 років! Начальник вокзалу в Луцьку зателефонувала в Ківерці, Здолбунів. Я написала скаргу керівництву. Відповіді і вибачення не отримала. Адже були випадки, коли пасажирам придушували руки з пакетами. Часто не оголошують про початок руху дизеля. Вагони не доїжджають до платформи — треба стрибати, як у прірву.»