«Згадуєш літо — згадай квітку, яку ти подарував коханій, згадуєш рідну оселю — пригадай руки мами, котра прала тобі сорочку…
«Згадуєш літо — згадай квітку, яку ти подарував коханій, згадуєш рідну оселю — пригадай руки мами, котра прала тобі сорочку, згадуєш прожите — згадай стежку, на якій дорогою додому, можливо, ти зустрів несподівану людину». Дзюнітіро ТАНІДЗАКІ, японський письменник.
