«У НАС ЛЕКЦІЇ ЧИТАТИМЕ НОБЕЛІВСЬКИЙ ЛАУРЕАТ»*

Щойно студенти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки почали звикати до нового статусу й назви найвідомішого волинського вишу, як знову новина — вибори ректора. Про університетське життя і його перспективи ми розмовляємо з Ігорем КОЦАНОМ (на фото) — виконувачем обов’язків ректора Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, який керує цим навчальним закладом ось уже сім років і має великі шанси залишитися на цьому посту


Леся БОНДАРУК

«ВИПУСКНИК СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ МОЖЕ ОТРИМАТИ ПОТРІЙНИЙ ДИПЛОМ»
— Ігоре Ярославовичу, чим особливий цьогорічний початок навчального року?
— Відповім прислів’ям, яке запам’ятав на все життя: «Кожен новий день дає нам можливість дивитися на те, що було, по-іншому». Так і кожен новий навчальний рік має свої характерні особливості. Студенти, які поступали в університет 7 років тому, і нинішні першокурсники відрізняються більшим креативом останніх у навчальних досягненнях. Сучасна молодь зрозуміла, що університет потрібен їм, щоб отримувати знання. Раніше більше було таких студентів, які вважали, що університет потрібен для диплома. Зараз випускники шкіл вибирають ті університети, де вже створені умови для навчання, є наукові лабораторії, багато цікавих спеціальностей. Це найбільше підтвердження того, що університет є універсальним навчальним закладом. У маленькому навчальному закладі, навіть у приватному, коли там немає циклу гуманітарних, природничих дисциплін, немає наукових лабораторій, бібліотек, музеїв, центрів дозвілля, спортивних майданчиків, нереально виховати гармонійну особистість.
Нині наші можливості ще більше розширилися. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки повинен діяти як заклад нового типу. Студенти матимуть можливість обирати міжфакультетські, міжуніверситетські й міжнародні програми навчання. Особлива увага надаватиметься інтердисциплінарним і новим напрямам, пов’язаним із новітніми технологіями. У цьому навчальному році розпочинається активний розвиток програм післядипломної освіти та курсів підвищення кваліфікації, перекваліфікації для потреб бізнесу, державної адміністрації, самоврядування та інших суб’єктів та інституцій. Буде створене ефективне середовище дистанційної освіти, впроваджено підготовку студентів та слухачів іноземними мовами, насамперед у партнерстві із зарубіжними університетами. Молоді люди отримають можливість брати участь у додаткових сертифікатних проектах, орієнтованих на динамічні потреби ринку праці, отримувати подвійні дипломи. Уже сьогодні ведеться робота з підготовки та узгодження навчальних планів та програм з вищими навчальними закладами — партнерами нашого університету. І після закінчення навчання особливо важливо і перспективно буде отримати подвійний чи навіть потрійний диплом із рук двох ректорів — ректора Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та ректора одного з європейських вишів. 170 обдарованих студентів денної форми навчання, які найбільше відзначились у науковій та навчальній роботі, мають здобутки у громадському та культурно-мистецькому житті, у спорті, отримуватимуть стипендії від голови Наглядової ради Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Ігоря Палиці у цьому навчальному році.
— Яку роль у житті університету відіграє Наглядова рада?
— У нас в одних із перших серед усіх університетів України реально працює Наглядова рада. Раніше вона була формальною, не збиралася на засідання і не брала особливої участі в житті університету. Протягом семи років ситуація кардинально змінилася, особливо в останніх два роки, коли головою Наглядової ради обрано Ігоря Петровича Палицю. Мене часто запитують: чому Ігор Палиця почав активно працювати в Луцьку лише в останніх два роки? Але ми з ним разом трудимось протягом семи років. Він давно активно і плідно співпрацює з нашим університетом, допомагав фінансово та сприяв у державній підтримці як народний депутат. На міжнародному рівні багато чого пролобіював. Жоден із нардепів не підтримував наш університет на такому рівні. Особливо хотілося б відзначити, що більша частина програм реалізовується за власні кошти Ігоря Петровича. Коли інші організації Луцька побачили, що університет завдяки голові Наглядової ради розвивається, то й собі підключилися. Всі хочуть співпрацювати з Ігорем Палицею, навіть наш Луцький національний технічний університет. Ми підтримуємо те, щоб він працював з усіма, оскільки є в нього такі можливості. І ми будемо допомагати йому розширювати співпрацю в Луцьку. Наша молодь хоче жити в європейському місті та навчатися у європейському університеті, тому лучани повинні мати більше таких народних депутатів.
— Що головне серед нових можливостей, які отримають студенти і викладачі?
— Я неодноразово наголошую: у нас не навчають, у нас можна навчитися. Ми створюємо в університеті такі умови, щоб кожен студент максимально міг розкрити свій талант, навчитися робити те, що йому подобається найбільше, і він обов’язково знайде того, хто йому буде ще платити за це гроші. Головний пріоритет Східноєвропейського університету — наукові дослідження на рівні найвищих світових стандартів. Наші наукові фонди покликані підтримувати учених серед студентів та викладачів, а розвиток наукових досліджень уже здійснюється у тісному контакті з іноземними партнерами та провідними науково-дослідними структурами України. Сьогодні успішно функціонують понад 80 навчально-наукових та науково-дослідних лабораторій. На останньому засіданні Наглядової ради її голова Ігор Палиця вніс пропозиції щодо активізації створення ще 13 науково-дослідних лабораторій по проведенню досліджень із перспективних галузей народного господарства, зокрема, харчової промисловості, косметології, технології виробництва нових матеріалів, метрології, біотехнології, мікробіології, ІТ-технології, психології тощо. Результати цих досліджень плануємо залучати до програм соціально-економічного розвитку Волинського регіону та держави загалом.
— Що буде нового у матеріально-технічній базі університету?
— Безперечно, розбудова Східноєвропейського університету пов’язана із масштабними інвестиціями. На концептуальному рівні все адаптовано до стандартів європейських університетів та проекту нового Закону «Про вищу освіту». Розроблено нову стратегію розвитку нашого навчального закладу на 10 років. У цьому плані важливою є перспектива матеріальна — це будівництво науково-технологічного парку на базі нашого університету. Він буде побудований у Луцьку на ділянці розміром 8 гектарів на вулиці Львівській. Ми працюємо над тим, щоб отримати проект такого науково-технологічного парку, пізніше знайти інвестиції і розпочати будівництво університетського містечка європейського зразка. Саме тут буде простір для реалізації новітніх інженерних проектів у сфері міського будівництва й архітектури, ландшафтного дизайну, відновлюваних джерел енергії та соціально-природної взаємодії. Кампус (університетське містечко) має стати пріоритетною науково-технологічною інвестицією міста. Спочатку працюватимуть найсучасніші в світі наукові лабораторії, тоді для них створять інфраструктуру — гуртожитки та об’єкти для дозвілля студентів. Не інфраструктуру під лабораторії, а навпаки. Ми працюємо над тим, щоб отримати такий проект. І знову хотів би зазначити, що Ігор Петрович Палиця на інавгурації й посвяті в студенти першокурсників пообіцяв профінансувати цей проект, а це, як відомо, коштує 10 відсотків від вартості реального кошторису вартості всіх витрат.
«У П’ЯТІРКУ ВИШІВ НЕ ВХОДИМО, АЛЕ ПРАГНЕМО ТУДИ»
— За 7 років праці ректором Волинського університету чим або ким ви пишаєтеся?
— Студентами! І пишаюся своїм університетським колективом — він згуртувався у дружний колектив. Ми об’єднали наші зусилля у потрібних для ефективної праці напрямах, маємо власні перспективи й пріоритети. Вважаю, що ми надаємо якісні наукові та освітні послуги. Постійно впроваджуємо новації в навчально-науковий процес. Тільки упродовж минулого року вдалося відкрити ряд нових напрямків та спеціальностей. Зокрема, ми запровадили такі потрібні на сучасному ринку праці спеціальності, як журналістика, готельно-ресторанна справа, туризм, лісове і садово-паркове господарство. Активізується наукова робота, в університеті функціонують 26 наукових шкіл.
Волинь межує кордоном із Польщею. Ця держава після вступу в Євросоюз отримала серйозні інвестиції. Наприклад, у Любліні проживає 360 тисяч жителів, а на розвиток науки й освіти вони отримали один мільярд злотих. Тому там зараз навчається понад 100 тисяч студентів і кожен третій з них — мешканець Любліна. Ми також повинні все робити, щоб бути в європейських програмах й інтегруватися в Європу. Запитайте будь-якого студента чи викладача, і вони в один голос скажуть, що хочуть жити і навчатися за європейськими стандартами, бути в Європі. Приємно, що коли визріло рішення будувати Східноєвропейський університет, то його всі підтримали одноголосно. Оцим я і пишаюся. Нам потрібно ще багато досягнути. А для цього треба менше розмов, а більше праці.
— Що є найслабшою ланкою університету?
— Важко сказати. (Після паузи роздумів — авт.) У нас немає слабких ланок! Є певною мірою не до кінця організована співпраця між різними підрозділами університету так, як би цього хотілося. Невирішених питань немає, а є неправильно організований процес. Є ряд робочих моментів, коли ми не повністю використовуємо свої можливості. Зараз, у 21 столітті, в університетах головне не те, що ти отримав диплом, а як підтвердив свої знання на практиці. В Америці після отримання диплома кожних 3 роки маєш пройти перепідготовку, в Європі — через 7 років. У нас подібне планують зробити з інтервалом у 10 років. Університети зараз будуть працювати якісно, бо якщо не використовуєш постійно здобутих знань — втрачаєш кваліфікацію і не можеш бути лідером у своїй справі. Думаю, що наш Східноєвропейський університет буде зорієнтований на якісну перепідготовку всіх колишніх студентів і навіть викладачів, яку ми будемо проводити через 3-5 років.
— А зробіть, будь ласка, свій прогноз, коли ваш університет увійде у п’ятірку лідерів вишів України?
— Коли б ви прочитали критерії, за якими проводяться рейтинги університетів, то цього питання не задавали. (Сміється — авт.)
— Отже, треба працювати не над університетами, а над самими критеріями рейтингів?
— Можливо й так, бо вони мають об’єктивний і суб’єктивний характер, на який ми впливати не можемо. Історично так склалося, що університети, які визнані сьогодні найкращими в Україні, засновані в XIX столітті або існують понад 300 років. Всі наукові установи Академії наук знаходяться в регіональних центрах або в столиці, вони мають можливості запросити працювати відомих учених, академіків на 0,5-0,2 ставки до себе в університет і цим створювати свої рейтинги. На жаль, у нас поки що немає відділень Академії наук, ми відкрили одне відділення — це науково-дослідний Інститут Лесі Українки (це Академія наук спільно з Міністерством освіти і науки). Але зараз плануємо ще відкрити відділення з екології та фізики. Це дуже важко поряд з такими науковими установами Академії наук, які є у Львові. Коли ми це зробимо — буде рости рейтинг нашого університету. Бо основні критерії світових рейтингів — кадри, кількість наукових публікацій у відомих наукових журналах, які читають у всьому світі, кількість посилань на наукові дослідження, надруковані у цих наукових журналах. От коли ми виховаємо свого нобелівського лауреата, то увійдемо в п’ятірку найкращих університетів України. Ми над цим активно працюємо, а Надзвичайний та Повноважний Посол України у США, заступник голови Наглядової ради Олександр Федорович Моцик пообіцяв найближчим часом допомогти і запросити нобелівського лауреата зі США для читання лекцій у нашому університеті.
У минулому навчальному році 8 наших студентів стали переможцями Всеукраїнських студентських олімпіад і 16 — перемогли у Всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт. Ми щороку демонструємо хороші досягнення. Щороку за показниками науково-метричної бази «Scopus» друкується рейтинг університетів за кількістю наукових публікацій. Наш університет займає 19 позицію серед 104 українських вищих навчальних закладів.
РЕЦЕПТ ЩАСТЯ: СПРАВЖНІ ДРУЗІ Й НАЙКРАЩИЙ КОЛЕКТИВ
— Волинський університет за останні роки значно виріс у якості вищої освіти. Хто був вашою найбільшою підтримкою та опорою всі 7 років праці ректором?
— Завжди ґрунтовну підтримку у роботі надавали декани і професори факультетів. Особливу подяку хотів би висловити усім нашим проректорам, які виконують важку й надзвичайно важливу роботу. Протягом семи років мого перебування на посаді ректора незмінним проректором та найбільшою підтримкою й опорою є Світлана Віталіївна Гаврилюк, яка координує навчальний процес в університеті. Вона пройшла всі важливі моменти становлення нашого університету. Слова вдячності також хочу висловити усім друзям університету та особливо Наглядовій раді — Ігорю Палиці, Олександру Моцику, Миколі Жулинському, Ларисі Івшиній, Віктору Андрущенку, Борису Клімчуку, Василю Токарському, Данилові Курдельчуку, Олександру Сухомлину.
— Чи встигаєте попри адміністративну роботу читати книжки?
— Зараз переважно читаю різноманітні інформативні журнали, науково-популярні книжки. Серед них — Зигмунд Фрейд «Вступ у психоаналіз», Штефан Рамсторф, Ханс Йоахим Шельнхубер «Глобальна зміна клімату» і Річард А. Мюллер «Фізика для майбутніх президентів».
— А чим ви захоплюєтеся у вільний час?
— Займаюся спортом — двічі на тиждень граю у футбол, кожного ранку бігаю 2 км. А вдома у вільний час захоплююся ландшафтним дизайном, постійно висаджую на подвір’ї якісь нові дерева.
— Колись у нашій газеті була опублікована зворушливо-детективна історія з вашого дитинства. Чи маєте можливість зараз спілкуватися зі своєю другою мамою і так званим «двійником»?
— Рідко нині буває така можливість, але моя рідна мама з прийомною активно спілкується, бо вони поряд живуть. Я ж також планую найближчим часом поїхати на Львівщину, щоб усіх побачити.
— Про що сьогодні мрієте найбільше?
— Щоб були всі здорові. Щастя не в грошах, бо можна їх мати багато і бути нещасливим. А щасливим можеш бути тоді, коли є вірні друзі. У мене є справжні друзі й найкращий колектив, тому почуваю себе щасливим.