Неквапливо догоріло літо. Поступово вщухає квіткове море наших садів. Елегійно-журлива пора для квітникарів-романтиків...
Ганна КУПРІЯНЧИК
Неквапливо догоріло літо. Поступово вщухає квіткове море наших садів. Елегійно-журлива пора для квітникарів-романтиків.
Адже попереду осінні барви, нові враження, нові «позитиви» для душі від пізньоквітучих кущів і багаторічників. Милуємося барвистим хором айстр, хризантем, жоржин. Радо вітають нас і панянки-солістки. Ось будлея граційно опускає свої кольорові кетяги: білі, рожеві, бузкові, лавандові, червоні. — Чи ж я не гарна? — запитує, — Не гірша весняного бузку! Та й називають часто її осіннім бузком. Правда, бузок суцвіттям тягнеться вгору: адже весна, попереду стільки тепла, сонця, радості! Будлея ж зігріває нас красою, коли літечко починає плакати, догорати… Не так давно поселилася вона в наших садках. Не всі зрозуміли її, «прийняли» на початках. Чи не вимерзне? Чи приживеться в наших краях? Чи невибаглива? Ні, невибаглива, непримхлива. Рясно квітує з кінця липня до приморозків. Навіть посаджений на початку літа чи весною живець зацвітає до осені. В основному і розмножується живцюванням. Бо сіянець не повторює материнських ознак, квіти міняють кольори. Проте багато хто любить вирощувати її з насіння. Я ж тільки живцюю. Пізньою осінню кореневу систему для страховки можна прикрити землею, торфом чи хвоєю. Зими ж стали аномальними. Весною від кореня ідуть нові пагони. Росте дуже швидко. У середині літа кущ сягає 1,5-2 метри. Якщо за зиму кущик не підмерз, усе ж у березні потрібно обрізати минулорічний приріст, на пні залишити 7-10 сантиметрів, тоді кущ стає компактним, рясне цвітіння, велике суцвіття. Під час цвітіння важливо своєчасно видаляти відцвілі кетяги, дати місце іншим, які швидко замінять засохлі. А формування куща — фантазія квітникаря. Рослина слухняна у дбайливих садівників. А комфортно вона почуває себе і на сухих та бідних грунтах. Любить сонце і сама дарує сонячну енергію, наповнює все навколо бадьорою активністю. Чарівниця! с. Підгайці Луцького району
Борис ОЛІЙНИК
МАТИ СІЯЛА СОН… Мати сіяла сон під моїм під вікном, А вродив соняшник. І тепер: хоч буран, хоч бур’ян чи туман, А мені — сонячно. Мати сіяла льон під моїм під вікном, А зійшло полотно. І тепер: хоч яри, хоч вітри крізь бори, А я йду все одно. Мати сіяла сніг, щоб він м’яко — до ніг, А вродило зілля. І хоч січень січе, а мені за плечем Журавлі квилять. Мати сіяла хміль, щоб дівчат звідусіль Станом я знаджував, А вони, як на сміх, проминали усі, Все ж одна — зважилась. Мати вибрала льон. І вино вже давно Хмільно так хмелиться. І з-під крил журавлиних мені під вікно Листопад стелиться. Тільки квітом своїм при моєму вікні Не опав соняшник. Я несу його в світ, щоб не тільки мені, Щоб і вам — сонячно.
