Спочатку завод працював лише десять днів у сезон — це був прямий збиток. Але сьогодні він працює 100 днів, дає прекрасний результат...
На бурякозаготівельних і переробних пунктах України ось-ось розпочнеться цукровий сезон. Про те, яким він буде, які перспективи має сучасне буряківництво, розмовляли голова облдержадміністрації Борис Клімчук, його заступник Віталій Карпюк, голови декількох РДА, сільські (селищні) голови цих районів, інспектори відділу контролю якості сільськогосподарської продукції та декларування державної інспекції сільського господарства, а також керівники обласних організацій та установ агропромислового комплексу. Для цього минулого четверга усі вони зібралися на семінар-нараду на базі Іваничівського заводу «Європацукор», куди їх гостинно запросив господар підприємства, засновник ПП «Укр-Петроль» Сергій Ковальчук.
Ліна КОВАЛЬ
Хоч погода цього дня не сприяла екскурсіям на свіжому повітрі, проте професійна цікавість і бажання ознайомитися з передовим досвідом ДП агрофірми «Луга–Нова» примусили учасників семінару щільніше загорнутися у плащі, порозкривати парасолі і таки вирушити на засаджені цукровим буряком поля. Аграріям продемонстрували, як тут організовано копання і транспортування солодкого кореня на переробне підприємство. А безпосередньо на заводі «Європацукор» учасники семінару побачили умови заготівлі буряків на призаводському і периферійних бурякопунктах та проаналізували договірні умови роботи з населенням. Тим часом у фойє Іваничівського будинку культури, де відбувалася пленарна частина наради, розгорнулася виставка товарів дочірніх підприємств ПП «Укр–Петроль». Відвідувачі могли оглянути вирощені на полях «Луги–Нової» різні сорти цукрових буряків, кукурудзи, сої, продукти комбікормового та цукрового заводів. Звісно, особливу увагу привертала експозиція кондитерської фабрики «Кондфіл», яка працює на Хмельниччині, але позаяк належить до активів широкопрофільного бізнесу Сергія Ковальчука. Вона привезла на Волинь свої солодощі. Серед багатого асортименту особливо впадали в око подарункові набори цукерок «Подільський сувенір» та сухофрукти в шоколаді — абрикос і диня. Захоплено розглядали гості і стіл від Оваднівського хлібозаводу, де були вироби на всяк смак: від пишних короваїв і солодкої випічки до найпопулярнішого і дешевого соціального хліба. Поки учасники збиралися до актового залу, журналісти поцікавилися у Сергія Ковальчука, наскільки для нього, успішного підприємця, який «зробив себе» на торгівлі нафтопродуктами, вигідним є аграрний бізнес. — Сільське господарство зараз надзвичайно актуальне, — зазначив Сергій Михайлович. — Оскільки держава все-таки належить радше до аграрного типу, то ми вже підходимо до того моменту, коли за рівнем вирощування сільськогосподарської продукції дорівняємося до світових лідерів. Наприклад, за показниками з вирощування кукурудзи ми вже на другому місці у світі. Це ще раз доводить, що треба інвестувати у сільське господарство. Маючи такі розкішні землі, ми мусимо досягати високих врожаїв. Щодо цукрового буряка, то середня врожайність у нас зараз 650 центнерів із гектара — це досить добрий показник. І економічно доволі вигідний, при тому навіть, що ціна на цукор зараз невисока. У Європі вона ж у три рази вища. Але коли маєш власні поля, коли досягнув такої врожайності, то цією справою варто займатися. Цукрова галузь — одна з найприбутковіших. — Виростити цукровий буряк — це лише половина справи, адже треба його і переробити, й реалізувати… — У нас із цим проблеми нема, адже, виростивши врожай, самотужки переробляємо його на цукор. Та й реалізуємо теж самі, адже наш солодкий продукт має сталий попит. Та якби раптом його не було, то теж не пропали б, адже у структурі нашого підприємства є і кондитерська фабрика, яку теж забезпечуємо цукром. Таким чином на кожному з циклів отримуємо певний відсоток виграшу. — Які перспективи буряківництва у вашому бізнесі? Збираєтеся його розширяти? — Так, цього року ми посіяли лише на Волині 1200 гектарів, ще дві тисячі — на Сокальщині. На наступний же рік плануємо збільшити площі як мінімум на 70 відсотків. Вважаю, що справа ця перспективна, в неї варто вкладати кошти. Про вирощування цукрового буряка на нараді говорили: начальник головного управління сільськогосподарського розвитку ОДА Юрій Городенко — з точки зору чиновника, академік національної академії аграрних наук Олександр Іващенко — з точки зору науковця. Він, зокрема, озвучив головні проблеми, з якими зазвичай стикаються аграрії при вирощуванні солодких коренів, вказав на способи їх розв’язання. Також вчений зазначив, що наші землі особливо сприятливі для вирощування цієї культури, тому буряківництво треба розвивати. Про це говорив і голова облдержадміністрації Борис Клімчук. Він, зокрема, зазначив, що хотів би, щоб на Волині рослинництвом займалися виключно місцеві аграрії, водночас запевнивши, що тільки радіє, коли волинський бізнес розростається за межами області. Губернатор також нагадав, що хоча існує цілий ряд програм для підтримки сільгоспвиробників–одноосібників, проте великий аграрний бізнес взагалі державою не дотується. Тому особливо приємно, що місцеві аграрії, такі, зокрема, як Сергій Ковальчук, успішно ведуть справи і без підтримки держави, при цьому щороку нарощуючи обороти. Особливо успішним, гідним поваги і наслідування прикладом діяльності Сергія Ковальчука губернатор вважає Іваничівський завод «Європацукор». Адже, якби не вчасні інвестиції володимир–волинського підприємця, цей завод взагалі зник би з промислової мапи області. Тепер же продукцію «Європацукор», за словами голови Іваничівської РДА Лідії Томашевської, охоче купують не лише українці, а й поляки. — Цей завод мені насправді дорогий, — зазначив Борис Клімчук. — І знаєте, чому? Бо він, як ніяке інше підприємство, нагадує того міфічного птаха Фенікса, що відродився із попелу. Адже ситуація на цьому підприємстві (з–поміж усіх інших цукрових заводів області) в той час була найгіршою. Власне, він повинен був піти під ніж, на металобрухт, ще в кінці 90–х років. Але Сергій Михайлович прийняв тоді таке, не побоюсь цих слів, вольове й героїчне рішення — придбати і відродити це підприємство. З точки зору тодішньої ситуації вчинок був доволі ризикований. Заводи ж масово закривалися, і тільки деякі диваки намагались їх рятувати. Звичайно, впродовж цих всіх років доводилося для цього докласти величезних зусиль. Але, мабуть, треба було просто бути таким затятим українцем, як Сергій Ковальчук, щоб навести на підприємстві лад. Спочатку завод працював лише десять днів у сезон — це був прямий збиток. Але сьогодні він працює 100 днів, дає прекрасний результат. І брати учать у цьому бізнес вигідно всім — від фермерів і господарів–одноосібників до самих працівників заводу і його власників. Ми сьогодні говорили про те, що треба збільшувати кількість сировини, обсяги обробки буряка, розвивати цукрову галузь. Власне, це й робить на своїх підприємствах «Луга–Нова» та «Європацукор» Сергій Ковальчук. Це приклад гарної роботи і всього колективу, і керівництва, приклад хорошого менеджменту, мудрої організації праці. Сергій Михайлович згадує, що завод придбав десять років тому у жахливому стані. Тодішні власники–іноземці розвитком економіки України не надто переймалися, відтак і про збереження підприємства не дбали. «Чому я, на той момент виключно нафтовик, взявся за цукрову галузь? — міркує Сергій Ковальчук. — Уже ж не з метою отримання великих прибутків — на перший час їх взагалі, як кажуть, «не світило». Робив це задля людей, які просили врятувати завод, зберегти робочі місця. Але зрозумів, що, долучивши до цього підприємства щойно створену тоді агрофірму «Луга–Нова», зможемо налагодити роботу. Звісно, спершу було скрутно. В перший рік ми переробили лише 35 тисяч тонн сировини. Але вже через два роки виробництво самого цукру становило 40 тисяч тонн. І, зрештою, цей, як тоді здавалося, безнадійний завод окупив мені ще два таких. Зараз наші потужності дозволяють переробляти 3-3,2 тисячі тонн на добу. Ми радо співпрацюємо і з великими господарствами, і з одноосібниками». По закінченні наради, у ході якої учасники збагатилися цікавою інформацією і корисним досвідом, ми поцікавилися у Сергія Ковальчука про враження від заходу. — Вкотре пересвідчився, що такі семінари треба проводити, адже розвиток технологій не стоїть на місці, тому варто постійно вчитися. Я радий, що ми успішно й плідно пропрацювали, до того ж за участю провідного фахівця з Національної академії аграрних наук. На майбутнє хотів би побажати усім, хто займається буряківництвом, продовжувати розвивати цю галузь. Причому, це стосується не лише великих, а й одноосібних господарств. Приміром, торік цукровий буряк нам здало 26300 фізичних осіб, і це тішить. Сподіваюся, цього року їх буде не менше. Бажаю, щоб для всіх цукровиків цей «цукровий» сезон успішно розпочався і вдало закінчився. Адже політика — політикою, а працювати треба.
На фото: Засновник ПП «Укр-Петроль» Сергій Ковальчук мав чим похвалитися перед поважними гостями.
