Відшуміли парламентські перегони, які ввійдуть в історію як найбільш брудні й суперечливі. Прийшов час роздумів, аналізу та висновків. Ними побажав поділитися з читачами екс-кандидат у народні депутати по Володимир-Волинському виборчому округу №19, депутат обласної ради нововолинець Євген НЕДИЩУК (на фото)...
Відшуміли парламентські перегони, які ввійдуть в історію як найбільш брудні й суперечливі. Майже затихли післявиборчі пристрасті. Прийшов час роздумів, аналізу та висновків. Ними побажав поділитися з читачами екс-кандидат у народні депутати по Володимир-Волинському виборчому округу №19, депутат обласної ради нововолинець Євген НЕДИЩУК (на фото)
Алла ЛІСОВА
— Насамперед хочу висловити щиру вдячність тим волинянам, які підтримали мене у виборчих перегонах до парламенту, — розпочав розмову Євген Микитович. — Дякую вам за довіру, за ваш голос, який дає мені натхнення для подальшої діяльності як депутата обласної ради, як не байдужої до суспільних процесів людини. — Якщо враховувати кількість кандидатів по вашому округу, величезний людський і фінансовий ресурс, який був задіяний ними на цю передвиборну кампанію, то вас можна привітати з хорошим результатом. Особливо високу довіру вам висловили мешканці Нововолинська. Чи задоволені ви? — Багато хто саме на цих виборах показав своє справжнє обличчя, що стало ще одним уроком для мене як людини. Аналізуючи результати голосування, можна з упевненістю сказати, що зараз виборця зовсім не цікавлять особисті якості та здібності кандидата. Головне — бренд, партія, від якої йде претендент на депутатський мандат. І не важливо, хто стоїть поряд біля поважного авторитетного лідера — вибачте, баран, олень чи білочка. Головне, щоб лідери мали якомога вищий рейтинг, а претендент на депутатський мандат — гарний і розумний вигляд, і тоді все буде гаразд. Ще, на жаль, Господь не дав нам розуміння відрізнити з усієї цієї полови зерна істини та правди. А чи дасть взагалі? Шкода, але, за великим рахунком, кожен народ має ту владу, на яку заслуговує. — Однак виборці Володимир-Волинського округу, кажуть, і на цей раз проголосували не так, як усі інші… — Мене особисто втішило, що мої земляки-нововолинці не дуже купилися на захмарні обіцянки грошовитих мішків — своїх і «зальотних». Нехай мені також вибачать, але мушу сказати, що разом із тим у нас ще дуже багато не думаючих людей. Наше місто за останні 18 років вперше (!) мало шанс вибрати свого представника у Верховну Раду. Але ми цією можливістю не скористалися. Нововолинськ — місто дуже молоде, тому, мабуть, ще не доросло, аби мати свого народного депутата. Можливо, до наступних парламентських виборів подорослішає та стане мудрішим. Чи трапиться знову така нагода — покаже час. Якщо в майбутньому вибори проводитимуться тільки за списками партій, то її, впевнений, більше не буде. — Євгене Микитовичу, кажуть, що ви вели найбільш скромну і толерантну передвиборну агітацію. Чи виправдані саме такі методи боротьби за мандат? — Не раз, спілкуючись із виборцями округу, наголошував: «Підтримуйте мене. Але якщо я комусь не подобаюсь чи немає до мене довіри, голосуйте тільки за Мельника». На жаль, зі сторони Євгена Івановича порозуміння і співпраці не отримав. А було якраз все навпаки. Ще під час виборної кампанії та після неї я дізнався, що Мельник закликає не голосувати за мене, тому що «Недищук іде від Партії регіонів». А ще зацікавлені особи поширювали чутки, що мені на вибори дали 50 тисяч… Прикро, коли ще не будучи депутатом, кандидат розпочав свою діяльність із неправди. Зрештою, час покаже, хто є хто. Спостерігаючи за стратегією ведення виборчої кампанії Об’єднаної опозиції, прийшов до висновку, що вона не хотіла перемагати у виборах. Бо, маючи більшість у Верховній Раді, треба було б брати на себе відповідальність за курс і життя держави. А за два з половиною роки — вибори Президента, і на них краще йти знову з опозиції, а не з влади. Але опозиція не врахувала, що Партія регіонів може набрати конституційну більшість. Тому за все, що діється в країні, однаково відповідальні і влада, і бездіяльна опозиція. Парламентські перегони-2012 показали, що виборець не пам’ятає добрих справ і їх не цінує. Він готовий продатися за кілограм гречки, безкоштовний проїзд, «халявну» поїздку до Почаєва, концерт… І щоб він за тебе голосував, треба якомога більше наобіцяти. І викинути йому на голову тонни нікому не потрібної макулатури. Тобто, якщо у тебе немає мільйонів або крутого бренду за спиною, — нічого й рипатися. Скільки б ти не зробив щиро і безкорисливо для громади — це ніщо. Саме за таким сценарієм пройшли останні вибори. На жаль, добропорядність і чесність сьогодні не в моді. — Останнім часом став популярним сумний жарт, що для народу було б добре, якби вибори відбувалися щороку. — У цьому зв’язку не можу не згадати команду донецького кандидата. З огляду на певні етичні моменти, не буду називати прізвищ тих, хто на нього завзято працював, хоч не завадило б це зробити, щоб волиняни знали своїх «героїв». Можна зрозуміти тітоньку чи дядечка, які просто заробляли гроші на прожиття, роздаючи агітки. Але важко збагнути логіку поведінки самодостатніх людей, підприємців, які мають немалі статки й нібито патріотичні переконання. Так вони старалися з усіх сил, щоб зробити для влади «тушку» в парламенті. До цього процесу долучилися і деякі досить відомі особи. Зрозуміло, що робили це за немалі гроші. А де патріотизм, національний стрижень? Чи був він у них взагалі? Зелена купюра — це ікона, якій моляться ці перевертні. — Разом із тим, ви залишаєтеся у рівновазі й налаштовані на подальшу активну діяльність. У якому напрямку плануєте працювати? — Я депутат обласної ради. Вже закрив сторінку «Вибори-2012», а наступного дня відразу відкрив нову. Трудитимуся для родини, для громади. Трохи змінив пріоритети: раніше на першому місці була громада, а потім родина. Тепер буде навпаки. Більше уваги постараюсь приділити сім’ї, донечці Софійці. Мої благодійні програми знову почали діяти. Вже оголосив конкурс на кращий малюнок до дня Святого Миколая у Нововолинську та Володимирі-Волинському. Можливо, погода посприяє облаштувати ще кілька дитячих майданчиків.
