Упродовж останніх двох років на Волині, не чекаючи наказів згори, взялися змінювати систему охорони здоров’я. Кінцева мета — якісна медична допомога...
Упродовж останніх двох років на Волині, не чекаючи наказів згори, взялися змінювати систему охорони здоров’я. Кінцева мета — якісна медична допомога. Паралельно з ротаціями у структурі медицини триває робота з оновлення парку «швидких» та поліпшення системи надання екстреної лікарської допомоги. Маючи гарні приклади працевлаштування у селах молодих лікарів, яких привабила на Волинь можливість не тільки працювати, а й мати своє житло, влада оголосила про намір з наступного року запустити в дію обласну програму, що передбачатиме допомогу сільським медикам у вирішенні квартирного питання
Юлія РОМАШКОВЕЦЬ
«ПЕРВИНКА» — ФУНДАМЕНТ МЕДИЦИНИ Ті райони, де було створено госпітальні округи, першими відчули на собі ефект від запроваджених змін. «Досвід територіального медичного об’єднання Шацького та Любомльського районів показує: якщо у 2010-му в Шацькій лікарні лікувалося в середньому 2300 жителів району, то за 2011-й у госпітальному центрі Любомля — 2250 жителів Шацького району. Це — переконливе свідчення того, що прив’язка до ліжкового фонду економічно не обґрунтована», — наголосив заступник начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації Іван Грицюк. Про це йшлося під час наради під керівництвом голови облдержадміністрації Бориса Клімчука, де представники виконавчої влади спільно з фахівцями галузі міркували над тим, як функціонуватимуть первинна та вторинна ланки медицини на Волині. Борис Клімчук наголосив на розвитку так званої «первинки» — ФАПів, сільських лікарських амбулаторій, сімейної медицини та дільничної служби, які необхідно ефективно фінансувати та підтримувати кадрами. В області заплановано до кінця року створити центри первинної допомоги так, як це вже зроблено у Шацьку та Любомлі. Інші райони у найближчий час це питання мають розглянути на сесіях місцевих рад. За інформацією головного фінансиста краю Ігоря Никитюка, орієнтовні видатки на створення центрів, що функціонуватимуть як юридично самостійні заклади, сягають 25 млн гривень. Щодо розвитку кадрового потенціалу, то тут йдеться про перекваліфікацію дільничних лікарів у сімейні. Один сімейний лікар, наголошує Іван Грицюк, має обслуговувати півтори тисячі людей. Сьогодні ж він має вдвічі більше пацієнтів.
ПРИВАБИТИ КВАРТИРОЮ Потреба у вирішенні квартирного питання для медичних працівників назріла давно. Дипломована молодь не хоче працювати у сільських медичних закладах. За даними «Урядового порталу», нині в Україні маємо дефіцит у понад 47 тисяч лікарів, 6 тисяч із них — у сільській місцевості, молодших медичних працівників — майже 22 тисячі. Щороку профільне міністерство за державним розподілом направляє до закладів охорони здоров’я понад 3,7 тисячі фахівців. На Волинь, зокрема було скеровано 123 лікарі, але залишилося трудитися лише 40. Аби кожен медичний працівник мав дах над головою, повинні піклуватися сільські ради. Маємо гарні приклади успішного вирішення квартирного питання і працевлаштування. Уже другий рік у волинській глибинці, у селі Грабове Шацького району, трудиться молода фельдшерка Олександра Волчкова. Дівчині, яка до цього мешкала на Хмельниччині, запропонували не тільки робоче місце у сільському ФАПі, а й домівку в тому ж селі. Нині Олександра не натішиться роботою, а селяни вдячні за чуйного й вмілого фахівця. Щоб таких фельдшерів на Волині було більше, до вирішення проблеми треба підійти ретельніше, переконаний Борис Клімчук. Спеціалісти управління охорони здоров’я спільно з фінансистами уже працюють над розробкою програми «Житло для сільських медиків». Для цього в обласному бюджеті будуть передбачені відповідні кошти.
РЕВОЛЮЦІЯ ДЛЯ «ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ» Значні зміни наступного року чекають і «швидку допомогу». Йдеться про створення єдиної обласної диспетчерської служби «швидкої допомоги». «Усі «швидкі», а їх у нашому автопарку 118, будуть обладнані GPS-навігаторами, навігаційна система у диспетчерській контролюватиме рух, напрямок та місцезнаходження машин. Швидкість обслуговування хворих зросте, адже залежатиме не від «прописки» автомобіля, а від відстані до місця перебування людини», — констатував Борис Клімчук. Голова облдержадміністрації доручив формувати пакет необхідних документів та розпочати підготовку до тендеру для обладнання диспетчерської на базі Луцької станції швидкої допомоги. Ремонт в одному з приміщень цієї установи мають намір розпочати уже нинішнього року. «Система єдиної диспетчерської служби «швидкої допомоги» — це ІТ-проект, — розповідає заступник керівника апарату голови облдержадміністрації Роман Матвійчук. — Вона передбачає застосування новітніх технологій. Нині спільно з управлінням охорони здоров’я ми працюємо над тим, аби зробити можливим контроль за рухом «швидких допомог». Здійснюється це в рамках національного проекту «Вчасна допомога», який втілюється у шести пілотних областях, в тому числі й на Волині». Сьогодні в області діє 27 підрозділів «швидкої допомоги». Створення єдиної диспетчерської служби дасть можливість їй працювати за єдиними стандартами, наголошує головний лікар Луцької станції швидкої допомоги Олег Куц. Усі структури будуть зведені в одну — обласного рівня. «Матимемо до 10-ти диспетчерських місць, треба буде ввести кілька посад старших лікарів. Зараз на весь Луцьк працює лише один. Слід обладнати робоче місце для централізованої станції з телемедицини, для консультантів. Нині 10-15 відсотків викликів обходяться консультаціями. То не є важкі стани, просто люди хочуть знати, як повести себе в тій чи іншій ситуації. Машина їде задля консультації в той час, коли десь може знадобитися екстрена допомога», — говорить Олег Куц. Подібна система успішно діє у Харкові. Її переваги — очевидні: як тільки людина телефонує на 103, виклик надходить до диспетчера. Тієї ж секунди він вводить дані: час, адресу, причину звернення тощо. Диспетчер бачить карту розташування автомобілів «швидкої допомоги» на території області, кількість найближчих бригад, для яких комп’ютер розраховує відстань до об’єкта виклику і час на доїзд. Відтак є можливість оперативно вирішити, яка саме бригада найшвидше прибуде до місця виклику. Диспетчер робить вибір — сигнал надходить до керівника бригади і машина вирушає. Усе це видно на моніторі. Одночасно в приймальне відділення лікувальної установи надходить інформація про те, якого хворого їм везуть. Разом із тим, завдяки цій програмі лікар може зробити ЕКГ і передати в центральний пункт фахівцеві для уточнення діагнозу чи консультації. Крім того, фіксується час, затрачений на дорогу та прибуття в лікарню. Як тільки бригада звільняється, маячок з червоного стає зеленим. Передбачена і кнопка тривоги, якщо на бригаду, наприклад, здійснять напад. Для лікарів «швидкої допомоги» цей проект, ініційований державою, — великий успіх. Бо вони насправді достойні працювати так, як їхні колеги у провідних європейських країнах.
