У спорті кажуть, що хороший спортсмен починає тренування ще задовго до оголошення дати проведення змагань. Так і в підготовці учнів до ЗНО. Оскільки абітурієнт повинен здавати тестування з 4-х предметів, то готуватися до нього треба відповідально і завчасно...
У спорті кажуть, що хороший спортсмен починає тренування ще задовго до оголошення дати проведення змагань. Так і в підготовці учнів до ЗНО. Оскільки абітурієнт повинен здавати тестування з 4-х предметів, то готуватися до нього треба відповідально і завчасно.
Сергій СТЕПАНЮК, аспірант Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
Зазвичай, для вступу до вишу на державну форму навчання за результатами тестування необхідно мати середній бал не нижче 180. Щоб набрати таку кількість або й усі 200 балів, учень повинен бути, так би мовити, віртуозом із відповідних предметів. Тож необхідно серйозно підготуватися до здачі тестів. Наприклад, математика вимагає, аби їй приділили 6 — 12 місяців залежно від здібностей учня. Матеріал повинен «влягтися» в голові учня, структуризуватися, стати цілісним, оперування формулами повинно дійти до автоматизму. Як цього досягнути? Зараз все більшого поширення набуває підготовка учня за допомогою репетиторів. Ще один варіант — підготовче відділення при університеті. Звісно, учень може готуватися і самостійно, але здобути максимальний бал самотужки під силу хіба що дуже здібним і наполегливим. Якщо вже дійшла справа до репетитора, то вибір його значною мірою визначає успішність його учнів при здачі ЗНО минулих років. Хотілося б навести кілька основних аргументів для батьків при виборі репетитора: наявність хоча б кількарічного досвіду підготовки до іспитів; відсоток учнів, підготовлених учителем, які набрали високий бал. Ще однією невід’ємною умовою успішної підготовки до ЗНО є систематичність. Одне заняття або кілька не приведуть до омріяних 200 балів. А ось методичне проходження всього матеріалу цілком зможе. Із допомогою репетиторів чи без, але результати ЗНО повністю залежать від старань самих випускників.
