Індійська правозахисниця Мрідула Гош (на фото) переклала на бенгалі 45 українських поетів...
Індійська правозахисниця Мрідула Гош (на фото) переклала на бенгалі 45 українських поетів. Перше видання «Антології української поезії» в Індії вийшло в 1993 році. Також Мрідула переклала ранні вірші та «Єгипетські етюди» Лесі Українки. А цього року завдяки Мрідулі світ побачила «Лісова пісня» бенгальською мовою. Про знайомство з творчістю української письменниці та роботу над драмою-феєрією розповідає читачам «Волині»
Ярослава ТИМОЩУК
Мрідула Гош — індійська правозахисниця, політолог, історик, економіст, перекладач. Очолює Східноєвропейський інститут розвитку, веде програму «Про світ», що виходить на телеканалі «ТВі». Відкрила в Україні Центр Рабіндраната Тагора. Вільно спілкується українською, російською, англійською, французькою мовами. Уже понад 20 років пані Мрідула живе і працює в Україні. Вперше приїхала сюди за часів перебудови, будучи студенткою. Мову вивчала самостійно: граматику — за самовчителем, а також написами в метро, розмовну — слухаючи українське радіо. Над перекладом «Лісової пісні» індійська правозахисниця працювала впродовж кількох років. — Коли читала твір, чула в українському тексті голос своєї рідної мови, — розповідає Мрідула. — Перекладала спонтанними ривками. Це схоже до того, як у творчих людей несподівано виникають ідеї. Почала заглиблюватися в демонологію. Мавка, Перелесник у Лесі Українки не подібні до міфологічних істот. Це абсолютно інші простори, це яскраві світи, що мають інші цінності, несуть інші послання. Якщо мавками в міфології вважаються холодні істоти, то в «Лісовій пісні» Мавка — жива, одухотворена. Конфлікт між тілом і духом, закладений у драмі, — вічний. У ньому перемагає дух. Вічність перемагає тіло, це співзвучно з індійською філософією. Якщо йдеться про кохання в українській та індійській традиції, то спостерігаємо абсолютну ідентичність світів. Лукашева мати Килина свариться однаково на різних мовах світу. Коли вона каже «цур-пек», я добре це розумію і легко знаходжу відповідники на бенгалі. Працюючи над перекладом, Мрідула Гош наблизилася до розуміння українського життя. Каже, що в Україні є все, що потрібно для життя — тільки треба шукати. В Індії духовне відродження передувало боротьбі за незалежність. Цей досвід корисний для України, вважає правозахисниця. — Спілкування з «Лісовою піснею» вважаю цілим етапом свого життя. Весняний період драми я перечитувала навесні, щоб у відповідній атмосфері краще осмислити, — згадує Мрідула. — Письменниця вразила мене своєю мужністю. Читати Лесю Українку почала в буремний період свого життя, знаходила там співпереживання. Як влучно сказав Іван Франко про неї: «Це єдиний чоловік у соборній Україні». Леся Українка написала цей твір за 14 днів, але за глибиною він переживе тисячі років. «Лісова пісня» буде вічною, — резюмує перекладачка.
