Доволі довго ми жили з абсолютним переконанням: радянська модель освіти — ідеальна, навіть попри те, що світ її не визнавав...
Доволі довго ми жили з абсолютним переконанням: радянська модель освіти — ідеальна, навіть попри те, що світ її не визнавав. Наступні 20 років незалежності України стали роками змін у галузі. А зараз реалії вимагають визначити мету та функції освіти по-новому. Президент України Віктор Янукович зазначив: «Нині розвиток освіти — наш головний пріоритет. Ми прагнемо, щоб вона відповідала кращим світовим та європейським стандартам, а кожен представник педагогічної громади відчував підтримку держави»
Іванна ВОЗНЯК
1400 ДОДАТКОВИХ МІСЦЬ У ДИТСАДКАХ Знання не вкладеш до голови, коли мерзнуть руки та ноги, а учні починають хворіти, бо в приміщеннях низька температура. Тому недарма уряд неодноразово наголошував: кожну школу в Україні буде щонайменше відремонтовано. Слова ці не виявилися пустопорожніми обіцянками. Так на Волині упродовж 2010 — 2012 років реконструювали, капітально ремонтували та будували з нуля заклади освіти. За два роки в області відкрили та відновили більше двох десятків навчальних закладів, запрацювали 35 додаткових дошкільних груп. Загалом цьогоріч у дитсадках створили понад 1400 додаткових місць. У нових садках діток готуватимуть до школи по-новому. Адже ідея про обов’язкову освіту, починаючи з п’ятирічного віку, не залишилася тільки наміром, а послідовно реалізується. На Волині із 13440 п’ятилітніх малюків 99,9% охоплені дошкільним навчанням. Зрозуміло, що не всі вони ходили до садочків, однак працювали в навчальних групах при дошкільних установах чи при школах. І нехай скептики говорять, що то — чиясь забаганка, проте віднедавна дітвора йде до школи більш підготовленою. Ще в минулому році прийнято Державну цільову програму розвитку дошкільної освіти до 2017-го року. Уже затверджено новий державний стандарт, яким передбачено у ній чимало змін. У найближчому майбутньому в садочках, враховуючи побажання батьків та інтереси малечі, навчатимуть ще й хореографії, азів комп’ютерної грамоти та іноземних мов.
ДРУГА ІНОЗЕМНА — З 5-ГО КЛАСУ Зміни торкнуться і безпосередньо школярів. Міністерством розроблено і затверджено Державний стандарт початкової загальної освіти. Тож першачки, які щойно сядуть за шкільні парти, почнуть не лише вчитися писати, читати й рахувати, а й розмовляти іноземною мовою, працювати на комп’ютері. Чи готові волинські освітяни до таких новацій? — У навчальних закладах області достатньо фахівців, котрі зможуть викладати іноземну мову, починаючи з першого класу, — розповіла заступник начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Валентина Загрева. — Щороку Луцький та Володимир-Волинський педколеджі готують близько ста фахівців із додатковою кваліфікацією «Вчитель іноземної мови в початковій школі». Окрім того, підготовку спеціалістів здійснюють і у Східно європейському національному університеті імені Лесі Українки. А ще працює Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти, де для вчителів іноземної мови викладають спецкурс, аби вони могли працювати з малими дітьми. А от другу іноземну учні почнуть вивчати із 5-го класу. Причому — в усіх навчальних закладах, а не лише з лінгвістичним ухилом. Відповідну новацію запровадять уже наступного року. Хоча для Волині — то не новина. На теренах краю в окремих школах другу іноземну як обов’язковий предмет викладають ще з 2005-го. — Зокрема, в 2011-му та 2012 роках у 69 волинських школах учні вивчали німецьку, англійську, французьку, іспанську чи польську мови як другу іноземну, — повідомила Валентина Ярославівна. Програма «Шкільний автобус» також є важливою складовою комплексу реформ в освіті. На Волині шкільний автопарк налічує 146 автобусів. Цьогоріч коштом Державного бюджету придбано 29 одиниць транспорту. Відтак 99,9% учнів та 50% педагогів добираються ним до навчальних закладів.
70% ВИПУСКНИКІВ ПРОФТЕХУЧИЛИЩ МАЮТЬ ДВІ ПРОФЕСІЇ А що ж урядовці пропонують змінити в профтехосвіті? Насамперед — підхід. Бо вітчизняному виробництву потрібен висококваліфікований робітник, котрий володіє кількома професіями. З цією метою у 2012-му збільшили державне замовлення. Причому — вперше за багато років. — Цьогоріч професійним навчанням було охоплено більше 10800 осіб, — деталізувала Валентина Загрева. — У тому числі 10100 — за державним замовленням. Варто зазначити, що майже 70% випускників мають дві й більше професій, що значно збільшує їхні шанси бути затребуваним на ринку праці.
