ЕНЕРГООЩАДНІ ПРОГРАМИ ЕФЕКТИВНО ПРАЦЮЮТЬ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

У цьому пересвідчилися учасники дня депутата обласної ради, відвідавши минулого тижня Ратнівський та Старовижівський райони. На думку голови представницького органу краю Володимира Войтовича, під час такого заходу обранці територіальної громади мали нагоду на власні очі побачити ефект не тільки від коштів обласного бюджету, які закладені в обласних програмах енергозбереження, а й від тих, що спрямовувалися на добудову соціально-культурних об’єктів.


Валентина БЛІНОВА


Мільйон гривень із обласного бюджету поклав початок реконструкції Смідинської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів, що в Старовижівському районі, хоча про таку необхідність обранці громади говорили давно.
— Депутатський запит із цього приводу я подавав ще у 1994 році, — під час відвідин оновленого закладу повідомив колегам Василь Пецентій (Старовижівський виборчий округ № 28), – адже вже тоді приміщення було аварійним і в будь–який момент могла б статися біда.
Проблему реконструкції школи, яка була збудована ще у п’ятдесятих роках, піднімав у сесійній залі під час нинішньої каденції також Ігор Гузь (Старовижівський виборчий округ № 27). Завдяки тому, що до коштів обласного бюджету долучилися гроші державного (загалом витрачено 14 мільйонів гривень), будівельники змогли за короткий час – трохи більше року – фактично збудувати нове приміщення зі спортивним залом, якого, до речі, раніше у Смідині не було. Тож навчальний рік сільські школярі розпочали в класах, обладнаних так, що їм можуть позаздрити навіть міські ровесники.
— Ремонтні роботи здійснювали за сучасними технологіями: вставлено енергозберігаючі вікна, утеплено стіни, — розповіла директор школи Марія Омельчук. – У приміщенні є внутрішні туалети, душові кабіни. Також прокладено нову теплотрасу, збудовано котельню.
Смідин – одне з небагатьох сіл Старовижівського району, яке до цього часу не газифіковане. Тому для опалення приміщення школи встановлено котли, які працюють на твердому паливі. Сучасне обладнання, на придбання якого з обласного бюджету виділено 1,6 мільйона гривень, підтримує достатньо високу температуру в класах. Дрова, за словами керівника навчального закладу, обходяться дешево, бо заготовляють їх власними силами у лісі або ж під час очистки меліоративних каналів.
Але, вочевидь, сільській владі Смідина доведеться-таки ще звертатися до депутатів обласної ради за сприянням у виділенні коштів. Бо учні початкових класів навчаються в окремому приміщенні, яке із головним корпусом має з’єднувати спеціальний перехід, щоб школярі старших класів могли через нього, а не подвір’ям ходити в їдальню, а молодших – користуватися внутрішніми туалетами. На цю будову вже виготовлена проектно–кошторисна документація, однак для спорудження критого переходу потрібно трохи більше мільйона гривень.
За сприянням у виділенні бюджетних коштів до депутатів обласної ради звертатиметься також і колектив навчально–виховного комплексу І–ІІІ ступенів села Видраниця Ратнівського району. Хоча в жовтні цього року тут завершено вже третю чергу будівництва, для повної здачі школи в експлуатацію потрібно добудувати спортивний зал, водонапірну башту, закінчити благоустрій території. Для цього, за словами директора НВК Василя Авдіюка, необхідно майже 5 мільйонів гривень. Уже нині на черзі в дитсадок, де поки що працює лише дві групи, — п’ятдесят діток. Тож у перспективі передбачається також добудова приміщення дошкільного закладу.
Нову школу у Видраниці, як і Смідині, опалюють котлами, що працюють на твердому паливі. Це дає значну економію коштів, адже обігрів одного квадратного метра площі дровами обходиться втричі дешевше, ніж природним газом.
— Енергоощадні котли, в яких використовують місцеві види палива — дрова і торф, встановлено майже у всіх навчальних закладах Ратнівського району за рахунок коштів, передбачених у програмах енергозбереження, — доповнив начальник управління освіти райдержадміністрації Валентин Андросюк. – Нині в районі залишилося лише шість шкіл, які опалюються природним газом. Тепер головне завдання – замінити котли у двох школах Ратного, бо саме вони найбільші споживачі дорогого природного газу.
Завдяки заміні неефективних котлів, які спалювали біля 520 тисяч кубічних метрів природного газу на рік, у Ратнівській центральній районній лікарні вдалося скоротити витрати палива до 300 тисяч кубічних метрів. Про це розповів своїм колегам головний лікар Ратнівської ЦРЛ Михайло Бегаль під час оглядин цього закладу. Водночас поліпшився і температурний режим у лікарняних палатах. А минулого опалювального сезону цей медичний заклад уже обігрівали два нові котли «КАЛВІС», які дали ще більшу економію коштів.
— Обігрів лікарні протягом усього сезону обійшовся лише в 500 тисяч гривень, – зазначив Михайло Григорович. – Але якби котельня працювала на природному газі, то витратити довелося б 1,7–2 мільйони гривень. Завдяки такій економії коштів вдалося замінити теплотрасу, не відправляти працівників у відпустки за власний рахунок, купувати необхідні медикаменти, вирішувати інші фінансові проблеми медичного закладу.
За словами голови Ратнівської районної ради Михайла Макарука, програми із запровадження енергозберігаючих технологій передбачають переведення на економне опалення не тільки шкіл, а й сільських закладів культури. Приміром, у Видраниці реконструйовано опалення клубу та бібліотеки. На це витрачено близько 30 тисяч гривень, із них 23 тисячі – кошти обласного бюджету.
Загалом у Ратнівському районі газифіковано 60 відсотків населених пунктів. Власники індивідуального житла теж переобладнують системи опалення, встановлюють твердопаливні котли, однак повністю від природного газу відмовлятися не поспішають. Суцільний перехід на використання місцевих паливних ресурсів може спричинити дефіцит дров, який відчувався у тій місцевості, де села не газифіковані.
— На мою думку, варто застосовувати комбінований підхід щодо впровадження енергоощадних технологій, – переконаний Михайло Михайлович. – Власне, самі господарі мають вирішити, чим і як обігрівати свої будинки.
Альтернативою для природного газу можуть бути не тільки дрова, торф, торфокришка, а й пелети. Їх виробництво у Старій Вижівці налагодило ТзОВ «Старовижівське паливо–торф», з роботою якого познайомилися депутати обласної ради. Як розповів заступник директора цього підприємства Василь Романюк, його власники — співзасновники підприємства з іноземними інвестиціями «Двері Білорусі», що знаходиться в Люблинці Ковельського району. Саме звідти у Стару Вижівку привозять відходи від виробництва дверей та вікон: тирсу, щепу. Вони висушуються і пресуються в гранули, які при спалюванні мають високу тепловіддачу.
— Нині на підприємстві працює одна виробнича лінія, — розповів Василь Степанович. — Її продуктивність — 200 тонн гранул на місяць. У планах запустити ще одну, адже попит на продукцію, яка визнана експертами досить якісною, великий. Майже вся вона відправляється переважно у Польщу.
Підсумовуючи депутатський день, голова обласної ради Володимир Войтович відзначив: саме така форма роботи підказує обранцям громади, які саме зміни необхідно вносити в програми, де закладаються бюджетні кошти.

На фото: Класні кімнати НВК І-ІІІ ступенів у Видраниці приємно вразили голову облради Володимира Войтовича і депутатів Василя Пецентія та Любомира Валіхновського.