СІЛЬСЬКА ДІВЧИНА МРІЄ СТАТИ ОЛІМПІЙСЬКОЮ ЧЕМПІОНКОЮ

Шестирічна Богдана Редько (на фото) із села Крупа Луцького району у своєму юному віці уже є володаркою восьми призових місць із художньої гімнастики.


Леся БОНДАРУК


Дівчинка одягає яскравий костюм, бере в руки скакалку і відчуває себе щасливою. Вона старається зробити правильно й гарно вправи з художньої гімнастики, щоб викликати захоплення в очах глядачів, ну і, звісно, — отримати призи, які люблять всі.
Часто батьки, заклопотані заробітком коштів, не мають достатньо часу, щоб приділяти його дітям, а особливо їхнім захопленням. Але шестирічній Богдані Редько пощастило. Хоча родина живе у селі, батьки возили її до одного з кращих дитсадочків у Луцьку, а в 5 років віддали на заняття з художньої гімнастики, які при дошкільному закладі проводили тренери спортивного клубу «Спорт-естет».
Спочатку дитина ходила туди з цікавості: побачити щось нове, погратися, поспілкуватися з однолітками. Але участь у кількох змаганнях повністю змінила її ставлення до спорту — перші перемоги надихнули на нові звершення. З листопада 2011-го по листопад 2012 року Богдана Редько здобула вісім призових місць на різноманітних змаганнях у Луцьку, Рівному, Львові, Києві. Найяскравіше враження дівчинка отримала від поїздки до Львова, й досі згадує це красиве місто з посмішкою. Її тренер, майстер спорту міжнародного класу Анна Войнаровська розповідає, що дівчатка зі старшої групи, де займається Богдана, дуже зібрані у поїздках, слухняні й, незважаючи на юний вік, не потребують опіки батьків — слухають тренера та її двох помічниць Юлію Насонову і Наталю Войнаровську.
Нині Богдана Редько навчається у 1 класі Луцької гімназії № 1, але тричі на тиждень ходить на тренування з художньої гімнастики. Насправді це дуже важка праця — поєднувати навчання в гімназії з тригодинними тренуваннями. На заняттях юна спортсменка спочатку виконує вправи на розтяжки, щоб розігрітися і підготувати тіло до фізичних навантажень, потім — загальнопідготовчу розминку, а вже тоді вивчає нові елементи художньої гімнастики із предметами під музику.
Батько Богдани Юрій відзначає, що заняття спортом змінили його доньку — вона стала спокійнішою, почала вдома займатися гімнастикою, навіть її дворічний братик повторює за нею чимало вправ. Шпагат і мостик діти роблять залюбки разом. У вільний час Богдана малює, співає, проте не схожа на інших дітей — неговірка, педантична (у неї всі речі мають бути на своїх місцях!). Дівчинка вже знає, чого хоче досягнути у житті, — стати олімпійською чемпіонкою з художньої гімнастики. Тож нехай їй пощастить, а ми будемо спостерігати за її сходженням на олімп нових перемог і досягнень.