Факт є фактом: від багатьох навіть уславлених колись своїми перемогами в «соціалістичних змаганнях» господарств сьогодні залишилися тільки згадки...
Нагадувати, скільки волинських сіл із розвалом колишніх колгоспів через неспроможність більшості з них реорганізуватися в сільськогосподарські підприємства нового типу і втриматися в умовах ринкових відносин опинилися на грані соціально-економічного занепаду, — тільки душу ятрити
Петро БОЯРЧУК
Факт є фактом: від багатьох навіть уславлених колись своїми перемогами в «соціалістичних змаганнях» господарств сьогодні залишилися тільки згадки. Тож, коли не аналізувати, завдяки чому небагатьом іншим вдалося не тільки залишитися «на плаву», а й утвердитися в якості потужних сільгосппідприємств нового типу, можна подумати, трапилося щось феноменальне. Тим часом ТзОВ «Городище», центральна садиба якого розташована в селі Городище Луцького району, не тільки займається сільськогосподарською діяльністю на орендованих землях у Луцькому та Горохівському районах і навіть на Рівненщині, а й виводить із занепаду села. Саме це найперш спало на думку, коли телефонувала мені свого часу сільський голова із села Жабче Горохівського району Людмила Фандіч, аби через газету передати вдячність своєї громади директорові ТзОВ «Городище» Анатолію Никонюку за надану допомогу в ремонті не діючого упродовж багатьох уже літ водогону. З таким же проханням зверталася до газети і сільський голова із Звиняч цього ж району Тетяна Панасюк — за допомогою від ТзОВ «Городище» в ремонті місцевого Будинку культури. Думається, першочергово увагою до потреб села і турботою про те, аби люди насамперед мали тут роботу, гідний заробіток, а відтак і змогу для задоволення власних соціально-культурних запитів, ТзОВ «Городище» привабило і тих колишніх членів збанкрутілого приватно-орендного сільгосппідприємства «Україна» в селі Вільхівка Горохівського району. Вони не схотіли віддавати свої земельні та майнові паї прийшлому аж із Києва орендареві. Свій вибір ці селяни зробили теж не випадково. Адже віддалене і, складалося враження, не цікаве вже ні для кого село Красів Горохівського району (в минулому — відділок звиняченського колгоспу), куди ТзОВ «Городище» вперше прийшло на правах орендаря розпайованої землі кілька років тому, піднялось із занепаду на очах. Багато нинішніх сільських господарників вважають за краще займатися тільки рослинництвом, очікуючи від нього більшу віддачу при менших затратах. Але Анатолій Никонюк вважає, що без тваринництва і того величезного запасу органічних добрив, які воно створює, родючість землі рано чи пізно, скільки б не підживлювали її мінеральними туками, втрачатиметься. То ж не було чогось випадкового в тім, що після залучення до сівозміни ланів на території Звиняченської сільської ради, в Красові повернуто до життя і напівзруйновану тваринницьку ферму, де нині знову виробляють молоко та вирощують молодняк великої рогатої худоби. Тут немало мешканців отримали постійну роботу, а село, оскільки до нього повернулося великотоварне виробництво, одержало постійну підтримку соціально-культурної сфери, про що «Волинь-нова» теж свого часу розповідала. Отже, власники земельних та майнових паїв збанкрутілого ПОСП «Україна» знали, чого добиваються. І директор ТзОВ «Городище» Анатолій Никонюк, ідучи селянам назустріч, теж знав, чого прагне. Інтереси обох, як то кажуть, сторін зійшлися на спільній вигоді. У грудні минулого року в селі Ярівка Горохівського району (недавній відділок ПОСП «Україна») вводили в дію наново облаштовану ТзОВ «Городище» молочнотоварну ферму. Відтворювати виробництво підприємству довелося майже з нуля. Укладали наново бетонні долівки, монтували гноєтранспортери, молокопроводи і системи енергопостачання, облаштовували виробничо-побутові приміщення для тваринників та спеціалістів. Одним словом, робили все так, як вимагають сучасні стандарти, і це давало певність, що високі показники господарювання тут теж не забаряться. У грудні цього року тут відбулося відкриття вже другої черги молочнотоварної тваринницької ферми, яку ТзОВ «Городище» облаштувало в Ярівці на основі приміщення, що стояло поряд із першим. Як тут не порадіти з того, що селяни із вибором орендаря не помилилися, і газета, підтримуючи їх, також вчинила правильно. — Село ожило, — сказав один із власників розпайованого майна колишнього ПОСП «Україна», — люди одержали роботу. Навіть те, що зараз Ярівкою, де взимку, бувало, через сніги не пробитись, час від часу проходить потужний Никонюків снігоочисник, що підприємство подбало не тільки про ферму, а й про сільський медпункт, якось додає снаги. Згаданий снігоочисник — потужний «Fordson» — стояв того дня на тваринницькій фермі. Він дістався сюди, розчистивши від снігу дороги через цілий ряд поближніх сіл, що мешканці їхні теж оцінили як вияв уваги до їхніх потреб. При нинішній дорожнечі на пальне, як і з огляду на нестачу снігоочисної техніки, це цінується людьми особливо високо. Тим часом на відновлення в Ярівці молочнотоварної ферми та на її облаштування за всіма тими стандартами, що їх нерідко називають у нас європейськими, ТзОВ «Городище» витратило близько 3-х мільйонів гривень. Роботу отримали тут 22 мешканці Ярівки та сусідньої Вільхівки. У цілому на фермі в Ярівці утримують 380 голів великої рогатої худоби, в тому числі 80 корів. За підсумками року, що закінчується, середній надій молока від кожної корови сягає 6-и тисяч літрів, про що поінформував завідувач фермою Олександр Іглінтович. А оператори машинного доїння Микола Ткачук та Людмила Граділь не приховували свого задоволення умовами праці та заробітною платою (в середньому — близько 2-х тисяч гривень), що її отримують «з місяця в місяць». Гарне враження від побаченого у Ярівці склалося і в заступника голови облдержадміністрації Віталія Карпюка, начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Юрія Горбенка та в керівників Горохівського району, котрі побували тут у зв’язку із введенням в дію другої черги відновленої тваринницької ферми. Тим часом Анатолій Никонюк уже поставив перед собою та ТзОВ «Городище» нову мету. Він вважає за необхідне в усіх селах, де «Городище» господарює на орендованих землях, відродити тваринництво. Відтак, працюючи на його потреби, забезпечити повноцінну сівозміну та відновлення родючості грунтів у рослинництві, а в цілому «усе зав’язати на розвиток села», яке останніми роками у нас, що не кажи, занепало.
На фото: Директор ТзОВ «Городище» Анатолій Никонюк (у центрі) з операторами машинного доїння Миколою Ткачуком та Людмилою Граділь на фермі в Ярівці.
