Із Тамбова і Тернополя, Дрогобича й Нижнього Новгорода, із Києва та Москви, Чернівців і Челябінська, Саратова, Познані, Житомира, Дніпропетровська надійшли щирі вітання із ювілеєм Луїзі Костянтинівні Оляндер, людині великого серця й рідкісного таланту людяності...
Із Тамбова і Тернополя, Дрогобича й Нижнього Новгорода, із Києва та Москви, Чернівців і Челябінська, Саратова, Познані, Житомира, Дніпропетровська надійшли щирі вітання із ювілеєм Луїзі Костянтинівні Оляндер, людині великого серця й рідкісного таланту людяності.
Із далекого Хабаровського краю у 1966 році доля закинула її до Луцька. Саме тут працьовита й наполеглива Луїза Оляндер стала першим доктором філологічних наук і першим волинським професором. Три томи краєзнавчих матеріалів збірника «Роде наш красний. Волинь у долях краян і людських документах», який вона упорядкувала, — то неоціненний вклад у вивчення історії краю. А ще — сотні студентів, аспірантів, кандидатів наук, яких вона благословила на творчі пошуки, надихала і продовжує надихати своєю невтомністю, високою відповідальністю, трепетним ставленням до слова. Тому такими щирими, теплими, невимушеними були привітання від ректорату Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, колег із різних кафедр, від Волинського краєзнавчого музею та літературно-меморіального музею Лесі Українки в Колодяжному, з яким ювілярку єднає творча співпраця. З роси і води вам, шановна Луїзо Костянтинівно!
