ХАЙ ОЖИВАЄ ІСТИНА СТАРА: «ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА»

Напередодні Великодня минулого року наші журналісти спробували зробити це найбільше християнське свято трішки світлішим для сиріт та знедолених дітей Луцької школи-інтернату, що на вулиці Дубнівській. На редакційній раді було вирішено провести акцію «Писанка від сироти». Як вдалося втілити задум у реальність — ви знаєте. А чим сьогодні живе навчальний заклад, про це ми поцікавилися в директора школи-інтернату Анатолія Дудича

Анна КАРАСЬ

- Наші дітки ще й зараз згадують, як вони вчилися розписувати писанки. Вони ж уперше тримали писачка в руках, вперше потрапили на сторінки такої поважної газети. Відчули себе майже «зірками». А головне — змогли хоч чимось допомогти своєму інтернату, — розповідає Анатолій Миколайович. — Акція «Писанка від сироти» для них була промінчиком сонечка, доказом того, що світ не без добрих людей.
За більш ніж півроку після акції в цьому навчальному закладі відбулося чимало приємних подій і змін. З бюджету міста було виділено кошти на придбання та встановлення 26-ти пластикових вікон, добудовано санвузол у третьому корпусі. За сприяння кандидатів у народні депутати перекрили дах приміщення, створили спеціальний клас, в якому діти займаються дзюдо, зробили ремонт у спальні, закупили туди нові меблі. Також на території школи-інтернату було покладено бруківку, в актовому залі замінено старі стільці на нові.
Тепер вихованці цього закладу мають змогу краще освоювати інтернет-технології. Адже на початку навчального року в школі створили ще один комп’ютерний клас, де постійно проводять уроки, конференції, презентації та семінари. У ньому, до речі, й встановили плазмовий телевізор (на фото), який було куплено на виручені кошти після продажу писанок від дітей-сиріт відомим і впливовим людям у нашому краї.
— Життя у школі не стоїть на місці. На сьогоднішній день у нас навчається 462 дитини. Чимало з них показують хороші результати: хто в науці, а хто — у спорті. Нещодавно нам вдалося укласти договір про співпрацю з польською школою, — додає Анатолій Дудич.
На жаль, крім акції «Писанка від сироти», діти більше не мали пропозицій проявити себе. Але надіємося, що в майбутньому подібних до нашої акції благодійних заходів буде більше і дитячий сміх лунатиме голосніше. Не треба забувати народну мудрість: «З кожної хати нитка — сироті свитка». Давайте разом творити хороші справи.