Важко відповісти і на запитання читачів газети: «Усі говорять про корупцію, побори міліції, нечесність суддів, прокурорів, а хто їх бачив на лаві підсудних?»...
У народі кажуть, що скільки мотузку не плети, а кінець їй буде. Це стосовно злодіїв, шахраїв, пройдисвітів, ловкачів, хабарників… Колись справді була впевненість, що скільки злодій не краде, все одно тюрми не мине. У нашу капіталістичну дійсність внесено поправку. У в’язницю потрапляють в основному ті, котрі крадуть мішками, а не посадовці, яким доставляють добро вагонами. Важко відповісти і на запитання читачів газети: «Усі говорять про корупцію, побори міліції, нечесність суддів, прокурорів, а хто їх бачив на лаві підсудних?». У те, що правоохоронна система не заражена корупцією, ніхто не вірить
Олександр НАГОРНИЙ
Проте ж був винятковий випадок у Львові, де голова адміністративного апеляційного суду Ігор Зварич буквально «засіяв» кабінет грішми. Мабуть, таки допекло всім людям, якщо його заарештували. А, може, правоохоронці вирішили, що не по чину бере, як кажуть, зажерся. І на Волині в минулому були подібні поодинокі випадки, звісно, меншого масштабу. Востаннє 22 червня 2010 року було порушено кримінальну справу стосовно судді Ківерцівського районного суду Івана Івановича Підгорного, який обвинувачувався в одержанні хабара. Судячи з усього, його витівки теж набридли людям і на їхнє прохання ним зайнялися працівники Служби безпеки України. Підгорного затримали «на гарячому» під час передачі частини хабара. Щоправда, не вірилося, що справа таки дійде до суду: в таких випадках з’являються якісь пом’якшуючі обставини, інвалідність, психічний розлад… Іван Підгорний понад 10 років очолював районний суд. Коли його строк повноважень на посаді голови суду в 2005 році закінчився, то голова апеляційного суду області Петро Філюк не рекомендував Підгорного повторно призначити на посаду. І для цього були серйозні підстави — недбале суддівство. Проте й надалі президія апеляційної інстанції неодноразово розглядала питання незадовільної організації суддею Підгорним судових справ, тяганини при їх вирішенні, халатного ставлення до своїх обов’язків. Із цього приводу виносились окремі ухвали. Двічі — в травні 2009 та в січні 2010 року — членом Ради суддів України, головою апеляційного суду області Петром Філюком вносилися подання кваліфікаційній комісії загальних судів Львівського апеляційного округу щодо ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність судді Івана Підгорного. У результаті комісія обмежилась покаранням — двома доганами Підгорному. Але подання про звільнення з посади, в тому числі голови ради суддів області, за порушення ним присяги судді та норм чинного законодавства, не було підтримано. Хоча хто краще знає, чим займається суддя місцевого суду, як не його колеги, місцеві люди. Недаремно про Підгорного, його небезкорисливу судову тяганину розповідали у Ківерцях анекдотичні випадки. На суддівських конференціях постійно звучала критика на його адресу. Від початку досудового слідства і до покарання з іспитовим строком правопорушника, як бачимо, минуло два з половиною роки. Мабуть, були в суді добрі захисники. Бо нещодавно набула чинності ухвала апеляційного суду Рівненської області щодо обвинувачення колишнього судді Ківерцівського районного суду Івана Підгорного, який вимагав та отримав хабарі від двох місцевих жителів. Слідством встановлено, що ще у жовтні 2008 року один із місцевих приватних підприємців, на вимогу судді, передав йому пральну машинку та 1200 гривень за винесення позитивного рішення у цивільній справі щодо визнання за ним права власності на приміщення. Згодом у 2010 році цей же суддя вимагав 4000 гривень від іншого підприємця за вирішення на його користь питання стосовно виключення автомобіля з акта опису. У червні 2010 року співробітники СБУ спільно зі слідчим прокуратури затримали правопорушника «на гарячому» неподалік від будівлі суду під час одержання ним частини хабара. Суд визнав зловмисника винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 (одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище) Кримінального кодексу України та призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі… з іспитовим терміном 2 роки та позбавленням права обіймати посади судді та посади, наділені владними та організаційно-розпорядчими функціями чи займатись такою діяльністю в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування строком на 3 роки.
