Якось бачив цікаву, промовисту картинку-жарт відомого художника. Стоїть біля овечої кошари двоногий вовк, ковтає голодну слинку і активно, під милу душу, вмовляє двоногу ягницю вийти на вечірній моціон. Пішли, мовляв, розвіємося на танцях. Буде «Мурка», танго й краков’як…
Якось бачив цікаву, промовисту картинку-жарт відомого художника. Стоїть біля овечої кошари двоногий вовк, ковтає голодну слинку і активно, під милу душу, вмовляє двоногу ягницю вийти на вечірній моціон. Пішли, мовляв, розвіємося на танцях. Буде «Мурка», танго й краков’як…
Олександр ГОРОБЕЦЬ, заслужений журналіст України, письменник Щось подібне виходить і в наших останніх «братських» стосунках із Росією. Які лишень молочні ріки та кисельні береги не обіцяють нам кремлівські «поганяйли» в якомусь там Митному союзі, а воно ж і без того зрозуміло — пастка. Вчепилася Росія, як рак за штани. З усіх сил тягне нас на заклання до «Мутного» союзу. І без окулярів видно: на умі в Кремля лише реставрація імперії. Нове ярмо на вкраїнську душу. Іще нахабніше діють москвичі в справі організації якогось апокрифічного об’єднаного футбольного чемпіонату СНД. Добре розуміючи, що футбол в Україні не просто спортивна гра, а частина найбільш промовистої вітчизняної, народної політики. За часів Радянського Союзу саме він формував для жителів союзної республіки ставлення до столиці імперії та її старіючих вождів. Напевне, якраз «вболівати за наших», себто, за футбольні команди українських міст, і стало особливою рисою українців у час занепаду СРСР. Саме це зароджувало й зміцнювало українську націю, яка цілеспрямовано торувала шлях до своєї Незалежності. А пригадайте, які збереглися в пам’яті найвеселіші барви минулого літа? Та, звісно ж, тих днів, коли наші міста розквітали українськими національними прапорами напередодні футбольних матчів збірної. Думаю, що саме це спонукало кремлівських правителів до розвалу нашого національного чемпіонату. Відверто й нахабно. Цинічно, як той карикатурний вовк під овечою кошарою. У понеділок, 18 лютого, в офісі ненависного всій Україні Газпрому (дере ж із нас найвищу у світі ціну за газ!) відбулося організаційне засідання якоїсь міфічної структури (для яскравості звучання напишу в російській транскрипції) — АНО «Объединенный чемпионат по футболу». Але, незважаючи на потужну в Україні «п’яту колону», ніхто з представників футбольних наших клубів, яких персонально запрошували на цей зрадницький хурал під проводом АНО, не прибув. Найцікавіше те, що, як пише московська преса, цей путінський кишеньковий Газпром вирішив розвалити Україну через обвал футбольного чемпіонату за один мільярд доларів, які начебто віддає під ось це АНО. Отже, за участь у чемпіонаті АНО, відмовившись від внутрішнього національного чемпіонату, нібито, кожна команда отримає 22 мільйони доларів США, за кожну перемогу — 370 тисяч, за нічию — 120 тисяч. За перше місце за підсумками чемпіонату АНО — 92 мільйони доларів, за друге місце — 74 мільйони, за третє — 61. Ви думаєте, Газпром і справді готовий викинути на таку дурню аж мільярд доларів своїх коштів? Бреше Москва, як Сірко на вітер: не свої гроші вона готова покласти на підкуп України. А наші з вами, друзі-українці. Будьте певні, цей злодійський АНО плюндруватиме наш національний чемпіонат, а значить — розтрощуватиме незалежність України грішми наших же платників податків. Тими, підкреслю, які планує отримати Газпром пана Міллера з нашої держави у вигляді штрафів за недобраний газ 2012 року відповідно до договору імені Ю. Тимошенко. У мене в зв’язку з цим виникає цілком логічне запитання: а чому, власне кажучи, на АНО витрачається лише один мільярд доларів США, чому не всі 7 дармових, скачаних із України за невикуплений нею газ? А так, либонь, явно скупиться Москва. Гарний, як комір навиворіт, пропонує варіант, але, їй-Богу, скнаристий. Хоч і за наші кревні гроші… (Скорочено. Повний текст — на сайті http://blogs.korrespondent.et/journalists/blog/rak91/a99073).
