Наприкінці 70-х років минулого століття співробітник Інституту біофізики АН СРСР професор Фелікс Білоярцев винайшов штучну кров. Вона мала голубуватий відтінок і її назвали “голубою”...
Наприкінці 70-х років минулого століття співробітник Інституту біофізики АН СРСР професор Фелікс Білоярцев винайшов штучну кров. Вона мала голубуватий відтінок і її назвали “голубою”. Наукова ж назва цього винаходу — перфторан. Перфторан має унікальну властивість — дуже добре розчиняє гази. В літрі цієї штучної крові розчинялося в 25 разів більше кисню, ніж у літрі води. Це відкривало величезні можливості у використанні перфторану як замінника донорської крові. Якраз у цей час починалась війна в Афганістані, і донорської крові для поранених потрібно було дуже багато. На цей винахід уряд покладав великі надії і виділив значні кошти для подальших досліджень. Медичні світила пророкували перфторану велике майбутнє. Розраховували на його чудові властивості в лікуванні гемофілії (незгортання крові), білокрів’я і СНІДу. “Голуба” кров збільшувала строки зберігання донорських органів людини в 20 разів. Ясна річ, що винахід Білоярцева відкривав величезні перспективи для людства. На жаль, доля перфторану і його винахідника виявилась трагічною. Спочатку зняли з посади і виключили з партії директора Інституту біофізики. Потім почали переслідувати і самого Білоярцева. Це призвело до того, що вчений в 1985 році покінчив життя самогубством. Подальші дослідження “голубої” крові і її дослідне виробництво припинили. З усього видно, що глобальне використання перфторану комусь було дуже невигідне. А, можливо, до фатальних подій призвело й типове явище в колах учених — заздрість інших дослідників. Але плодотворна ідея, як неодноразово підтверджувала історія, загинути не може. У наші дні група вчених зуміла добитися повторних перевірок перфторану. До роботи підключилась американська фірма “Альянс”. А в Інституті мікрохірургії ока академіка Федорова вводять перфторан безпосередньо в порожнину ока для витягування пошкодженого кришталика. Останнє досягнення вчених — протиопікові покриття на основі перфторану. Позаяк ці покриття прозорі, процес загоювання можна контролювати, не знімаючи їх. До того ж знімаються вони зовсім безболісно. Однак перфторан дуже дорогий: літр коштує майже 500 доларів. Зрозуміло, що в держави нема грошей на цей донорський засіб. Тому поки що він є запасним варіантом, яким і ділитись з усім людством не хочеться, і самим використовувати неможливо. А потерпають, як завжди, прості смертні. Вони б і хотіли заплатити 500 “зелених”, але нема кому. Тому життєдайний препарат чекає кращих часів. Підготував Леонід СТЕПАНЮК.
ГОРБАЧОВУ ВРУЧИЛИ МУЗИЧНУ ПРЕМІЮ Серед лауреатів престижної музичної премії Grammy, вручення якої відбувалось недавно в Лос-Анджелесі, несподівано опинились знамениті політики — колишній президент СРСР Михайло Горбачов і його колега із США Білл Клінтон разом із кінозіркою Софі Лорен. Вони одержали премію у номінації “Кращий текстовий альбом для дітей”. Йдеться про озвучення музичної казки Сергія Прокоф’єва “Петя і вовк”, а також її продовження — “Вовк і Петя”, музику до якої створив французький композитор Жан-Паскаль Бейнтус. Казку на музику Прокоф’єва озвучила Софі Лорен, продовження — Білл Клінтон, а Михайло Горбачов записав на англійській мові вступ і епілоги обох казок.
ЛІЖКО ДЛЯ ’ХРОПУНІВ’ Шведські вчені з університету міста Гетеборга в співробітництві із одною з дизайнерських фірм створили ліжко, яке повинно назавжди покінчити з хропінням. Ось що розповідає спеціаліст у галузі сну Каріна Бломберг: – Ліжко спеціальними датчиками з’єднане із комп’ютером, який стежить за серцебиттям, ритмом дихання, мускульними рухами і звуками хропіння. Як тільки починається хропіння, комп’ютер регулює висоту узголів’я, піднімаючи голову до того часу, поки хропіння не припиниться. Річ у тім, що підняття голови не дає язикові западати і перекривати гортань, що і викликає хропіння. Після того, як встановиться дихання, ліжко повертається у звичайне положення. Як стверджують експерти, такий пристрій робить сон набагато повноціннішим.
МІСТО ПІД ВОДОЮ Японські археологи знайшли на морському дні поблизу узбережжя Атамі величезні кам’яні руїни. Учені вважають, що численні кам’яні конструкції і завали, виявлені на глибині від 20 до 50 метрів, були колись, а саме в період Камакури (1192—1333 р.), міськими будівлями. Археологи вже відкрили близько двох десятків ділянок старовинної забудови, кожен із яких займає квадратний кілометр. Інтерес до цієї знахідки підігріває те, що якихось історичних документів, які б засвідчували існування в цій частині затоки, немає, хоча збереглись досить детальні звіти про період Камакури. А професор-археолог Токійського університету Торау Мадзай переконаний, що ці кам’яні конструкції не могли виникнути природним шляхом.
ПІД ЗАВАЛАМИ ЖІНКА ПРОЖИЛА ТИЖДЕНЬ Через сім днів після того, як завалився багатоповерховий будинок у турецькому місті Конія, з-під уламків дістали живу 23-річну жінку. За словами рятувальників, Ясмін Апраксі була в задовільному стані. Щоправда, серйозно постраждали ноги, привалені бетонними плитами. Ще в кращому стані двома днями раніше визволили з-під завалів 16-річного хлопчину. Йому допомогло те, що він майже весь час спав.
ДВА ПАМ’ЯТНИКИ КОНЮ Коні зображені на державних гербах Монголії, Венесуели, Верхній Вольті, Канади, Нігерії, Уругваю, на прапорах Венесуели і Мальти. Багато скульптур коней було створено в Древній Греції і Древньому Римі, у наш час коням також ставлять пам’ятники. Зокрема, два пам’ятники поставлено коню на ім’я Квадрат — один на території Московського кінного заводу, другий — на Виставці досягнень народного господарства колишнього СРСР. Квадрат двадцять разів брав участь у змаганнях і двадцять разів вигравав. Про нього говорили, що він серцем відчував своє завдання — обігнати інших коней. Від нього за 25 років було отримано понад 600 потомків, серед яких було багато нових чемпіонів і рекордсменів. Прожив Квадрат 30 років.
