У державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбулася презентація книжки кандидата церковно-історичних наук Володимира Рожка «Тарас Шевченко і Волинь» (на фото)...
У державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбулася презентація книжки кандидата церковно-історичних наук Володимира Рожка «Тарас Шевченко і Волинь» (на фото)...
Леся БОНДАРУК
Півтора століття між шевченкознавцями тривали дискусії про час і місце перебування Тараса Григоровича на історичній Волині. Володимир Рожко у своїй монографії надав наукове обґрунтування цій темі, опублікував невідомі досі документи й свідчення. До речі, автор книжки — єдиний в Україні кандидат церковно–історичних наук (у листопаді минулого року він успішно захистив дисертацію про історію Української православної церкви на Волині). Володимир Рожко у своїй новій книзі (а всього їх понад три десятки) досліджує важливі для українознавства теми — Волинь у творчості Тараса Шевченка, волинські дороги Кобзаря та вшанування у нас його пам’яті. Автор стверджує, що вперше наш край поет описав у епопеї «Гайдамаки», опублікованій у 1841 році в Петербурзі. 21 вересня 1846 року Київська археографічна комісія відрядила свого співробітника Тараса Шевченка на Київщину, Поділля і Волинь для запису народних переказів, пісень і розповідей, історичної розвідки про розташування знаменитих курганів і урочищ та створення їх ескізів. На території історичної Волині Тарас Шевченко пробув понад два місяці. Шлях поета–дослідника пролягав через Новоград–Волинський, Корець, Остріг, Дубно, Кременець, Вишневець. Найдовше Кобзар затримався у Почаєві, де він зробив кілька замальовок Лаври. До речі, Володимир Рожко разом зі своїми студентами у 2011 році двічі пройшов кінним транспортом шляхами Шевченка на Волині. Цим він спростував думку, що Тарас Григорович не був у Берестечку. Науковець довів на практиці, що поет міг у 1846-му за час, відведений для роботи, добратися від Почаєва до Берестечка. Свої враження від цих поїздок Кобзар описав у поемі «Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?», а також у повісті «Варнак». За переказами, Тарас Шевченко їхав до Ковеля через Луцьк. Окремі свідчення з утраченого літопису князів Любомирських розповідають, що поет по дорозі до Луцька ночував у постоялому дворі села Лаврів Луцького району. Як стверджує Володимир Рожко, на ковельській землі у жовтні 1846 року Шевченко оглядав пам’ятні місця у селі Вербка, де зробив замальовку та креслення колишнього монастирського храму Святої Трійці. У цьому ж селі зберігався давній образ Святого Миколая, на якому через вологість і давній вік стерлася фарба. Тож Тарас Григорович переписав на цій іконі руки святого. А в селі Секунь у дерев’яній церкві він відновив прикраси-коралі на стародавньому образі Божої Матері. Для каплички села Туричани Тарас Шевченко намалював надвівтарну ікону. Ідею дослідження волинських шляхів Кобзаря Володимир Рожко виношував ще зі сту-дентських років, тож ця книга, безумовно, є підсумком багаторічних пошуків і ґрунтовного вивчення теми. За працю «Тарас Шевченко і Волинь» Консисторія Української православної церкви в Канаді висунула кандидатуру Володимира Рожка на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка. «Ця книга має дуже славні відгуки в українській діаспорі в Канаді, є вагомим внеском і посяде почесне місце в українській шевченкіані», — йдеться у зверненні до голови Комітету з присудження Національної премії Бориса Олійника.
