Віра БОЙЧУК, головний фахівець відділу біологічного методу захисту рослин ДУ «Волинська фітосанітарна лабораторія»
Настала відповідальна пора посіву ярих зернових культур. Погодні умови вегетації та збору врожаю зернових минулого року негативно вплинули на якість насіннєвого матеріалу. Згідно з фітоекспертизою насіння ярих зернових (пшениці, ячменю, вівса), відібране в господарствах Володимир–Волинського, Ковельського, Маневицького, Рожищенського районів, уражене хворобами на 37—55 відсотків, в тому числі кореневими гнилями — на 8-10, фузаріозом — на 2, гельмінтоспоріозом — на 12—20, альтернаріозом — на 12—29 відсотків, пліснявінням — на 2 відсотки (дані управління методологічного прогнозування біологічного захисту та роботи з пестицидами фітосанітарної інспекції Волинської області). За останніх 10-15 років характер збудників, які викликають хвороби зернових культур, суттєво змінився. Якщо раніше на зернових спостерігали один-два збудники, котрі сприяють розвитку кореневих гнилей, то тепер уже — п’ять-шість збудників. В умовах Волині найхарактерніші фузаріозно-офіобольозний, фузаріозно–церкоспорельозний та фузаріозно-гельмінтоспоріозний комплекси, які в роки масового поширення можуть «забрати» 30—60 відсотків урожаю. Причинами наростання кореневих гнилей є зниження родючості грунтів, порушення сівозмін, дисбаланс мінерального живлення (особливо низькі дози фосфору і калію та підвищені дози азоту), повільна утилізація рослинних залишків, несвоєчасне знищення падалиці, порушення строків посіву та глибини загортання насіння. Для зменшення шкідливості хвороб, в тому числі й кореневих гнилей, необхідно виконувати весь комплекс агротехнічних заходів, й звернути особливу увагу на знезараження насіння. У переліку дозволених препаратів для протруювання насіння їх нараховують близько 70 видів, однак кожний з них вбиває лише окремі види збудників. Універсального препарату, який давав би стовідсоткову ефективність, немає, бо з’явилися резистентні (стійкі) форми збудників до хімічних препаратів. Єдиним виходом із такого становища є застосування поруч із хімічними біологічних (рістстимулюючих) препаратів — агат 25–К, планриз, триходермін, псевдобактерин 2. Якщо насіння ярих зернових не уражено збудниками сажкових хво роб або ступінь ураження незначний (0,3 відсотка — для летючої сажки та 100 спор на зернівку — для твердої сажки), рекомендовано протруювати його лише біологічними препаратами з повною нормою витрати або в суміші з хімічними протруйниками, але дозу хімічних зменшити у два рази. Цим знищують поверхневу інфекцію хвороб, яка є на насінні. Одночасно посилюється імунітет рослин до стресових факторів навколишнього середовища (по суха, низькі та високі температури), підвищуєть ся схожість насіння та енергія проростання (на 10—15 відсотків), коренева система збільшується в чотири—шість разів, кількість продуктивних стебел — в 1,5-2 рази і, як наслідок, урожайність зростає на 2—5 центнерів із гектара. Для одержання добрих врожаїв ярих зернових необхідно провести фітоекспертизу насіння, особливо того, що йде для насінницьких цілей. Це дасть можливість підібрати так препарати для протруювання, які матимуть високу ефективність і захистять рослини від фази сходів до фази кущіння рослин.
