Зарадити хуліганству в Лукові не може ні міліція, ні селищна влада...
Зарадити хуліганству в Лукові не може ні міліція, ні селищна влада.
Ярослав ГАВРИЛЮК
Фруктовий садок заклав на очисних спорудах Луківської комунальної служби оператор насосної станції Петро Сичук. Ці майже двадцять саджанців яблунь і груш привіз йому зять Богдан із Рокинь, що під Луцьком. Росли б далі деревця, давали плоди на втіху хазяйновитому Петру Миколайовичу та односельчанам, якби не людська злоба та підлість чолов’яги, відомого у селищі з дуже негативної сторони. За таким, кажуть, «тюрма плаче». Як добряче вип’є оковитої, то має до всіх діло: лається, погрожує, бешкетує і нікого не боїться — ні влади, ні міліції. — Він був моїм попередником, — розповідає Петро Сичук. — За що його вигнали з очисних споруд? Бо тільки рахувався на роботі. Був «слизьким», халатним хлопцем. Оце під вечір п’яний перестрів мене на території нашого мікрорайону «Стакор», ударив кулаком у плече і крізь зуби процідив: «Я там тобі «поміг...». Йди, тішся. Ти мені нічого не зробиш». І кивнув головою на очисні споруди. Спочатку я не збагнув, у чому справа. Сів на велосипед, приїжджаю сюди і бачу, що він дев’ять саджанців зламав. Упав на коліна, плачу, як мала дитина. То мій труд! Садив дерева людям, щоб діти й онуки куштували на здоров’ячко яблука та груші. Подзвонив я до чергового міліції в Турійську, зробив заяву про зламані фруктові деревця. Наступного дня до мене приїхав дільничний інспектор Анатолій Троцюк, описав пригоду, дав свою візитку. І на тому все й закінчилося. Міліція каже: «Дай нам свідка». А де його взяти? Злодій хіба йшов разом зі свідком? Показує Петро Миколайович комунальне господарство, яким відає вже третій рік. Розказує, що не без участі його попередника зникли 24 бетонні плити — так звана обмостка навколо будівлі насосної станції. Написав заяву про крадіжку, але справу міліція спустила на гальма, бо не знайшла… свідків. Ще до приходу мого співрозмовника сюди на роботу з усіх каналізаційних колодязів викрадено люки, зникли два електродвигуни та насос. Правоохоронці нікого не шукають, а злодюги бачать безкарність і далі продовжують «господарювати», вже пообривали на насосній станції метал. — Таких негідників треба спиняти! — переконує Петро Сичук. — Але ж ніхто не допомагає. Треба про це писати в газеті, щоб громадськість знала. А що ж місцева влада? Як не прикро констатувати, але з луківським селищним головою Ларисою Тимощук розмова не вийшла. Лариса Іванівна спочатку дорікнула Петру Сичуку за приїзд журналіста обласної газети, мовляв, розібралися б самі, без преси. Про хулігана, який знищив саджанці фруктових дерев, сказала, що «всякі люди є, втім «для того є міліція». Потім взагалі відмовилася говорити. Тут нагодився у контору керівник комунальної служби Луківської селищної ради Андрій Богданчук. — Негативу вистачає, треба писати про позитив, — «повчав» Андрій Павлович, який працює на посаді всього рік. — У нас дуже низька культура поведінки населення. Ми торік багато що зробили в Лукові. Але, на жаль, деякі люди нищать усе. Поламали нові смітники — не знайшли хто це зробив. Постійно нищать лавки. А тиждень тому нетверезий житель селища кіньми проїхався через сквер, поламавши огорожу. Посадили квіти — хтось їх витоптав. Міліція нам не допомагає. Цьому злу доводиться протидіяти своїми силами. Перед Пасхою ми два дні прибирали на цвинтарі, то за кілька годин люди так насмітили, що за всю зиму стільки сміття тут не було. Незважаючи на справжній розгул вандалізму, Луківська селищна рада торік якось зуміла вибороти перше місце в області з благоустрою, а цього року, як переконує Андрій Богданчук, «буде ще краще». Тьху-тьху, аби не наврочити…
На фото: Петро Сичук показує зламані вандалом деревця.
