ХТО ОТРУЇВ АНДРОПОВА?

Двадцять років тому не стало “генсека з Луб’янки”. Однак істинні причини смерті Юрія Володимировича невідомі дотепер
-Усі запам’ятали його хирлявим, дряхлим старим, яким він насправді був в останні роки життя, а перед моїми очима він досі стоїть як людина майже військової постави, фізично могутній і по-чоловічому красивий. За ним упадали актриси Великого театру, але в нього була одна велика любов — робота. Таким він був, коли я прийшов на службу в “органи” в жовтні шістдесят сьомого,— так говорив про Андропова колишній заступник голови КДБ Володимир Пирожков. — Хвороба нирок була в нього на той час уже багато років, але вона не дуже заважала йому жити. У вени правої руки в нього були вставлені дві спеціальні пластмасові трубочки, щоб кожного разу не проколювати вени, коли йому робили гемодіаліз — очищення крові.
Стан здоров’я Юрія Андропова дуже погіршився після його повернення з Афганістану в 1977 році.
— Коли ми проводжали його в Москві в аеропорту, він легко вибіг по трапу в літак,— згадує його найближчий соратник Віктор Чебріков. — Повернувшись через декілька днів, він не міг навіть самостійно зійти з трапа вниз. Його спускали на носилках і прямо з аеропорту завезли в ЦКЛ (центральну клінічну лікарню — прим. ред.).
Що ж сталося з Андроповим в Кабулі? За словами Чебрікова, це була вірусна інфекція, щось немовби вітряної віспи, але особливої форми. Всіх, хто літав у відрядження до Афганістану, після прибуття попереджували про профілактику інфекції. З метою дезінфекції належало випити 30—50 грамів віскі. Зрозуміло, що Андропову після повернення з Кабула також нагадали про це, але він проігнорував пораду, позаяк був непитущим.
На його хворобу було накладено табу навіть для найвищого керівництва КДБ.
— Коли Андропов повернувся з Кабула, я декілька разів намагався з ним зустрітись, але кожного разу мені говорили, що ЮВ (так звало між собою близьке оточення Юрія Володимировича — прим. ред.) дуже зайнятий,— розповідав Володимир Пирожков. — Це вдалося мені лише через два тижні. Він і надалі перебував у ЦКЛ, але йому вже дозволяли прогулянки. Якби я наперед не знав, що переді мною ЮВ, я б його не впізнав: все обличчя було покрите якоюсь страшною коростою. Пересувався він дуже важко.
У КДБ ходили чутки, що Андропова отруїли в Афганістані. Чому? Він побував там ще до введення радянських військ, стосунки Кабула з Москвою були тоді чудовими. Але ті, хто близько знав Афганістан, пояснювали, що там розмножувались особливої форми віруси й мікроби. Місцеве населення до них уже пристосувалось, а коли вони потрапляли в неадаптований організм, перетворювались у “лютих тигрів”. Зрештою, в тій гірській і пустинній країні легко підхопити гепатит, тиф, інші інфекційні хвороби. Недуга дуже негативно позначилась на Андропові: в нього навіть випали брови, дуже порідшало й посивіло волосся, несподівано виникала непритомність.
За словами високопоставленого генерала КДБ, Андропов вперше погано став почуватися в 1969 році після повернення з Ханоя, куди він з Косигіним вилітав для участі в похороні президента В’єтнаму Хо Ші Міна. По дорозі додому вони зупинились у Пекіні: в аеропорту була зустріч з керівництвом КНР.
— Китайці мене чимось отруїли тоді, але чим, наші лікарі так і не з’ясували,— сказав згодом Андропов. Але це, зрозуміло, лише припущення.
Чому саме Андропова отруїли? “Тому що всі в світі були переконані, що наступником Брежнєва на посту Генсека стане саме Андропов. І ніхто не хотів, щоб керівником СРСР був такий сильний політик”,— вважає генерал.
— Андропова отруїли, я в цьому переконаний. При сучасній медицині з його хворобами можна було б жити ще довго, але він комусь занадто заважав,— переконаний професор Гаврило Попов. — Можливо, це вчинив хтось з лікарів.
— ЮВ відправили на той світ ті, хто не хотів приходу до влади Горбачова, на якого Андропов дуже сподівався,— заявив колишній співробітник ЦК, який просив не називати його прізвище. — Коли Андропов був уже при смерті, він хотів зібрати засідання Політбюро прямо в своїй лікарняній палаті, щоб Горбачова вибрати Генсеком. Про це рішення ЮВ заздалегідь стало відомо супротивникам Горбачова, котрі вжили контрзаходів.
На лікарів “натиснули”, і вони дали медичний висновок про те, що стан Андропова стабільний і не викликає небезпеки. Після цього ЮВ заспокоївся і засідання Політбюро відмінив. Коли він помер, його наступником став Черненко. Реформи на якийсь час було відкладено.
Леонід СТЕПАНЮК.